1 вересня 2019 року в Україні починається не тільки новий навчальний рік, а й черговий етап впровадження масштабної реформи середньої освіти.
Школярам та їх батькам ця реформаторська ініціатива вже добре відома як нова українська школа (Нуш).
Що таке нова українська школа
Нуш – це головна реформа Міністерства освіти і науки під керівництвом Лілії Гриневич, розпочата в останні роки і запланована на десятиліття вперед.
Її ключова мета – створити школу, «в якій буде приємно вчитися і яка буде давати учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх в життя».
Тепер головне завдання для учнів українських шкіл – опанувати за 12 років навчання не тільки окремими предметами, скільки так званими «компетентностями». Їх перелік наступний:
вільне володіння державною мовою;
здатність спілкуватися іноземними мовами і рідною (якщо він відрізняється від державного);
математична компетентність;
компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
вміння навчатися протягом життя;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, благополуччя і здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав та можливостей;
культурна компетентність;
підприємливість і фінансова грамотність.
Кожна з таких компетенцій – це комбінація знань, умінь, навичок, способу мислення, а також поглядів і цінностей. При цьому в рамках одного шкільного предмета учні – в залежності від форми подачі того чи іншого матеріалу – можуть опановувати відразу декількома компетенціями.
Реформа освіти. Що повинно змінитися в найближчі 10 років
У МОН сподіваються, що вони допоможуть випускникам шкіл успішно соціалізуватися, почати професійну діяльність або продовжити навчання.
«Формується ядро знань, на яке будуть накладатися вміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, які знадобляться випускникам української школи в професійній і приватного життя», – йдеться в офіційній концепції нової української школи.
Зокрема, Нуш повинна сформувати у школярів такі вміння:
читати з розумінням
висловлювати власну думку усно і письмово
мислити критично і системно
логічно обґрунтовувати свою позицію,
бути творчими та ініціативними
конструктивно керувати емоціями
оцінювати ризики
приймати рішення
вирішувати проблеми
співпрацювати з іншими людьми.
Що вже змінилося в українських школах?
Дорога до змін була відкрита восени 2017 року, коли парламент прийняв новий закон Про освіту – саме він регулює основні принципи нової освітньої системи.
Впроваджувати її почали з учнів перших класів. Уже в 2017/2018 навчальному році нові стандарти тестували в 100 школах по всій країні, а в 2018/2019 усі українські першокласники вчилися за новою системою.
У школах було запроваджено чимало нового. Серед головних прикладів змін:
Навчання через діяльність
Тепер ключове завдання вчителя – дати можливість учням засвоїти необхідний матеріал через діяльний підхід. «Тобто школярі частіше щось робити, замість того щоб сидіти за партами і слухати вчителя», – пояснюють в МОН. Йдеться про самих різних формах, серед яких можуть бути навчальні ігри, екскурсії, експерименти, групові проекти, моделювання життєвих ситуацій тощо.
МОН заохочує викладачів до того, щоб учні отримували цілісне уявлення про світ – вивчали явища з точки зору різних наук і вчилися вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.
Скасування домашніх завдань для першокласників
Учням першого класу нової української школи не ставлять домашніх завдань. А час на їх виконання в інших класах молодшої школи обмежена: школярі другого класу повинні витрачати на домашнє завдання не більше 45 хв, третьокласники – не більше 1 год і 10 хв, учні четвертого класу – не більше 1 год і 30 хв.
Нова система оцінювання
У перших двох класах Нуш учні не отримують оцінок в балах взагалі – такий спосіб оцінювання з’являється лише з третього класу.
Ще більш важливо, що замість табелів в молодшій школі з’явилося Свідоцтво досягнень учня – описова модель оцінювання учнів за 51-му показателю.Все їх заповнює вчитель. Документ передбачають тільки чотири рівні оцінки: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результатів за допомогою вчителя», «вимагає значної уваги і допомоги».
У першій частині свідоцтва викладач оцінює соціальні та робочі компетентності школяра. Наприклад, чи була дитина активним на уроках, задавав чи питання про щось новому і незрозумілою, чи виявляв самостійність в роботі, чи вирішував конфлікти мирним шляхом.
У другій частині – оцінка попредметно. Однак навчальні досягнення сформульовані нестандартним чином. Наприклад, наскільки учень «цікавиться досліджуваними темами, проявляє цікавість до навколишнього світу» (предмет Я досліджую світ), чи дотримується «правила спілкування: вітання, прощання, подяка, прохання, питання» (предмет Українська мова), наскільки він «орієнтується в просторі , пояснює розташування предметів »(Математика), чи дотримується« встановлених умов та правил гри »(Фізкультура) і т. д.
Заборона оголошувати оцінки
Тепер вчитель не має права оголошувати оцінки на весь клас – він може лише описово оцінити зусилля школяра. А знати конкретний рівень оцінки або бали мають право лише самі учні та їх батьки.
Скасування співбесід для вступу до школи
Першокласників Нуш зобов’язані зареєструвати в одній зі шкіл за місцем реєстрації. Школи не мають права проводити співбесіди, конкурси або інші види перевірок для першокласників.
Це нововведення, що діє з 2018 року, викликало чимало суперечок, адже можливість вибрати початкову школу значно звузилася. Однак в МОН сподіваються, що таким чином всім школярам будуть гарантовані рівні права – незалежно від фінансових можливостей сім’ї.
Нове освітній простір
За кошти державного та міських бюджетів більшість перших класів шкіл в Україні було переобладнано у відповідності до потреб Нуш. У школах з’явилися конструктори LEGO для навчальних ігор, сучасні меблі, особисті шафки для школярів.
В ідеалі в кожному першому класі Нуш має бути створено вісім навчальних просторів:
для навчально-пізнавальної діяльності (при цьому парти або столи повинні бути одномісними)
для змінних тематик (дошки / фліпчарти / стенди для діаграм і малюнків)
для гри (як настільних, так і рухливих ігор)
для художньо-творчої діяльності
куточок живої природи для проведення дослідів (пророщування зерна, догляд за рослинами, акваріум)
для відпочинку (з килимом, де можна сидіти і грати, пуфиками, подушками)
дитяча класна бібліотека
простір вчителя.
Що ще принесе шкільна реформа найближчим часом?
З 1 вересня 2019 року стандарти Нуш починають діяти не тільки в перших, а й у других класах українських шкіл. А також в третіх класах тих ста закладів, де реформу почали впроваджувати ще в 2017 році.
Джерело: Новий час
