Праця з дев'ятої ранку до шостої вечора йде в минуле. Його змінюють вільний графік і найкоротший робочий тиждень. Правда, не скрізь і не для всіх.
Світ змінюється, змінюється і робота. Якщо попереднє покоління прагнуло до стабільності, працюючи з дев’ятої ранку до шостої вечора на одній роботі все життя, то зараз підхід людей до роботи змінився.
Раніше вся робота була п’ятиденної рутиною. У 21 столітті організації вже пропонують своїм працівникам різні опції співпраці. Вони ще не перестали наймати людей в штат, але вже почали користуватися аутсорсингом, незалежними підрядниками, краудсорс і багатьма іншими опціями.
вільні художники
Це підтверджує компанія Deloitte в своєму дослідженні. За її даними, число альтернативних працівників зростає: більше третини зайнятих в США працює на допоміжній, тимчасової, проектної або контрактній основах.
У компанії відзначають, що кількість людей, які працюють поза штатом, зростає, а число штатних співробітників скорочується, і це світова тенденція.
Фрілансер (від англ. “Вільний художник”) – людина, не обмежений тимчасовими або просторовими рамками роботи, тобто так званий вільний працівник, який може робити свою роботу де і коли завгодно.
Згідно з прогнозами, до 2020 року частка фрілансерів на американському ринку праці досягне 16%. Для порівняння: в 1995 році ця цифра становила 6,7%. Частка співробітників з повною і частковою зайнятістю буде зменшуватися.
Зростає фріланс і в Україні. За даними українського сервісу Freelancehunt, в 2018 році число зареєстрованих на платформі фахівців збільшилася на 100 тис або на 45% до 320 тис. Число замовників зросла на 35 тис, кількість проектів – на 30 тис, а сумарний бюджет – на 60 млн грн.
Крім того, багато українських фрілансери працюють на зовнішні ринки на зарубіжних сервісах, наприклад, на UpWork. Найбільш популярні напрямки діяльності фрілансерів в Україні в 2018 році – дизайн, робота з текстами і програмування.
П’ятиденка за чотири дні
У 1929 році британський економіст Джон Мейнрад Кейнс передбачав, що наступні покоління будуть працювати не більше 15 годин на тиждень. Його пророцтво не збулося, але людство рухається в цьому напрямку.
Першопрохідцем в скороченні робочого тижня був Генрі Форд, який зменшив число робочих годин з 60 до 40. На його думку, втома від монотонної праці негативно позначалася на результативності підприємства. З тих пір ідея 40-годинного робочого тижня прижилася в багатьох країнах.
Ідея чотириденного робочого тижня обговорювалася ще в 1970-х роках, але перевіряти її почали лише нещодавно. Компанії по всьому світу провели дослідження, щоб з’ясувати, як таке скорочення робочого тижня вплине на ефективність співробітників і їх професійне вигорання.
Почали експеримент в страховій компанії Perpetual Guardian в Новій Зеландії, де, в результаті, відзначили зниження рівня стресу у персоналу і підвищення залученості в роботу. Продуктивність компанії збільшилася на 20%, внаслідок чого вона перейшла на чотириденний графік.
У німецькій компанії Planio відзначили, що співробітники, яких перевели на чотириденний робочий тиждень, почали справлятися краще.
У Федерації британських профспілок підтвердили такий висновок, зазначивши, що новий режим праці не змушує людей розриватися між роботою та особистим життям.
Ідею переходу на чотириденний робочий тиждень підтримали і на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в 2019 році.
Так, американський психолог Адам Грант зазначив підвищення лояльності співробітників, здатність зосередитися на завданнях і зростання креативності, а нідерландський економіст Рутгер Брегман -підвищення продуктивності.
Вишенькою на торті стало дослідження британського аналітичного центру Autonomy. Експерти прийшли до висновку, що кожну годину роботи негативно впливає на клімат, а одним із способів зупинити глобальне потепління є скорочення днів в робочому тижні до чотирьох.
Однак це означає, що за чотири дні людина повинна заробити стільки, щоб прожити сім днів і зробити певні накопичення. Це можливо тільки в країнах з високорозвиненою економікою.
До того ж, “чотириденку” стосується тільки людей розумової праці, які вимагають більше часу на відновлення. Людям, робота яких пов’язана з фізичних працею, це не загрожує. Крім того, є сектори, де “чотириденку” неможлива, наприклад, торгівля, сфери послуг і розваг.
зворотна сторона Місяця
Однак тенденція працювати менше працює не скрізь. Поки все прагнуть до більшої свободи, в Китаї продовжує функціонувати схема “996” – робота з дев’ятої ранку до дев’ятої вечора шість днів в тиждень.
Особливо це стосується ІТ-індустрії. Там жива традиційна корпоративна культура, коли працівник не може піти з роботи раніше керівника.
Буває зовсім екстремальний графік – 910.57: з дев’ятої ранку до 10:30 вечора сім днів на тиждень, але тоді співробітники нерідко потрапляють в реанімацію.
Така схема працює не тільки в Китаї. Ілон Маск, наприклад, працює 120 годин в тиждень, залишаючи лише пару годин на сон. Практика “працювати більше, щоб домогтися успіху” характерна для всіх країн.
Час – це інвестиція з надією на більш високий дохід і вільний графік в майбутньому.
Працює ця схема і в Україні, де навіть у вільний від основної роботи час люди беруть додаткову роботу. Хоча, скоріше, не як інвестицію в майбутнє, а як бажання заробити додаткову гривню.
Втім, скільки працювати і як заробляти, кожен вирішує сам. У 21 столітті вибір є.
Джерело: Економічна Правда
