Процедура оголошення підозри і затримання голови Державної фіскальної служби Романа Насірова була проведена згідно із українським законодавством. Далі його повинні були доставити до суду, щоб обрати міру запобіжного заходу.
Про пояснила юрист-кримінолог Анна Маляр.
“А далі вийшло так, що адвокати скористалися своїм законним правом висловити недовіру суду, після чого була неділя, через що не встигли призначити нового суддю. Але з формальної точки зору все чисто і красиво”, – зазначає Маляр.
Крім того, за її словами, закон передбачає, що коли суддя виносить ухвалу про взяття під варту, в ній же він визначає розмір застави. Тому не може так бути, що Насірова візьмуть під варту без визначення застави.
Законом передбачаються випадки, коли суд може не визначати заставу, а одразу взяти під варту. Без застави можуть бути взятими під варту люди, яких підозрюють у насильстві або застосуванні погроз. Суд може не відпускати підозрюваного під заставу, якщо в результаті злочину хтось загинув. Третій випадок – якщо людина колись була випущена під заставу, але не виконала умови, поставлені перед нею судом. Насіров цього не робив,– зауважує Маляр.
Як пояснює юрист, суд має право відпустити Насірова під заставу. Злочини, які інкримінують главі ДФС, не підпадають під взяття його під варту.
“Це європейська норма, яку імплементували в українське законодавство – можливість виходу під заставу. Під варту беруть людей, фізично небезпечних для суспільства. Тих, хто ріже, вбиває і ґвалтує. Тому доцільно, щоб вони перебували під домашнім арештом або ж внесли заставу, щоб не перевантажувати пенітенціарну систему”, – зауважує Анна Маляр.
Фахівець також додала: за законом людину можуть затримати лише на 72 години. Але клопотання до суду про обрання запобіжного заходу чинності не втратило. Суд буде це вирішувати, просто Насіров буде вже вважатися не затриманим.
