У Фінляндії минулого року зафіксували безпрецедентну кількість загиблих північних оленів — понад 2100 тварин стали жертвами нападів вовків. Місцеві пастухи пов’язують це з війною Росії проти України.
Про це повідомило видання The Guardian.
54-річний пастух Уха Куяла, чия ферма розташована неподалік Куусамо, розповідає, що з 2022 року все частіше знаходить у лісах лише скелети оленів — обгризені до кісток. Він щовесни випускає стадо в дику місцевість уздовж 1300-кілометрового фінсько-російського кордону, як це робили його предки, але тепер дедалі більше тварин не повертаються.
Куяла переконаний: частина вовків приходить саме з російського боку, де, за словами пастухів, через війну могло зменшитися полювання. Зокрема, на думку пастухів, кількість вовків різко зросла після того, як російських мисливців відправили воювати проти України.
Фінська Асоціація оленярів повідомляє, що торік було виявлено 2124 загиблих тварини, але реальна кількість може бути значно більшою — частина решток лишається непоміченою у важкодоступних лісах.
Водночас науковці обережні у висновках. На кордоні фактичні контакти з російською стороною майже припинені, тому перевірити дані про можливі зміни у популяції хижаків неможливо. Спеціаліст з великих хижаків Інституту природних ресурсів Фінляндії Ілпо Койола пояснює, що популяція вовка здатна швидко зростати, а історичні приклади — зокрема в часи Другої світової війни та розпаду СРСР — підтверджують можливість різких сплесків чисельності. Однак остаточних підтверджень щодо походження вовків немає.
«Ми не можемо стверджувати напевно, що більшість цих вовків походять з Росії. Це ймовірно, але ми не можемо сказати цього напевно», — зазначає генетикиня Міа Валтонен, яка досліджує зразки вовків, відстріляних у межах контролю популяції.
Через різке збільшення нападів Фінляндія у 2026 році скасувала багаторічну заборону на полювання на вовків, запровадивши систему квот. За оцінками, у країні навесні минулого року налічувалося близько 430 вовків, тоді як у Росії — приблизно 60 тисяч.
Попри пояснення науковців, пастухи вимагають рішучіших заходів захисту.
«Ми не ненавидимо вовків, але нам потрібен баланс. Північні олені проводять більшу частину часу на природі. Навколо моєї ферми є велика 50-кілометрова ділянка, де вони можуть блукати. Неможливо захищати їх постійно. Нам потрібні вони здоровими та сильними. Це наше життя, це наша робота, це те, як ми живемо. Так було сотні років», — додав Куяла.
