Кабінет міністрів вніс у Верховну Раду законопроект № 8253 про погашення заборгованості на енергоринку. Технічна прохідна процедура, яку необхідно прийняти до 2019 року, щоб перейти на нову модель роботи на ринку електроенергії.
Там все досить цікаво буде – підприємство «Енергоринок» зникне і купувати електроенергію ми будемо на біржі. ОСББ, промислові підприємства – все. Там є варіанти закупівлі на місяць оптом за фіксованою ціною, є добові контракти і, що найважливіше, ціни коливаються. Тобто на піку дорожче, вночі дешевше – вибирай, як тобі зручно. І якщо для побутових споживачів коливання незначні, то для підприємств тут хороша можливість для маневру.
Про це розповів журналіст Кирило Сазонов.
Україна тут нічого нового не відкрила, в ЄС ця модель працює давно і при виході на європейський ринок електроенергії ми взяли на себе ці зобов’язання. Тобто ми тут і зараз йдемо від диктату єдиного продавця до ринкової економіки і здорової конкуренції за ціною. Але набагато важливіше перспектива – вихід нашої генерації на європейський ринок.
Там є певні умови, той же рік незалежності мереж по генерації без перетоків з Росією, але це реально. Зате потім ми можемо торгувати вже не сировиною, а електроенергією. Що просто вигідно з одного боку і допоможе залучити гроші в атомну енергетику, а термін експлуатації цілого ряду блоків українських АЕС закінчується вже скоро. І в процесі потрібно прийняти кілька законів, деталі яких зрозумілі тільки фахівцям. Наприклад, закрити заборгованість, без чого не можна ліквідувати підприємство «Енергоринок».
Так, у нас підвисали деякі борги по окупованих територіях. Не через дурість чи злий умисел, як розповідають нардепи, які жодного разу в житті не бачили карти енергосистеми. Так вийшло, що частина ліній від українських станцій до українських споживачів йшла по окупованій території. І частина підстанцій теж залишилася там – потрібних Україні. Можна побудувати лінії в обхід? Нові підстанції? Звичайно можна. Але це вимагає часу і грошей. І побудували, звичайно. Часто без шуму і гучних заяв, щоб для ворога це було сюрпризом.
Повернемося до нашого законопроекту і переходу на європейську модель. Нам це потрібно і ми підписалися під зобов’язаннями з ЄС. А для ліквідації Енергоринку доведеться закрити всі дебіторські і кредиторські заборгованості між учасниками. Ліквідація підприємства – потрібно обнулити рахунки. Шкода грошей? Природно. Але ми не могли в 2015 просто обрубати лінії, які йшли через ОРДЛО. А в 2014 і не планували цього робити, тому що наші з нуля створені ВСУ і добробати гнали Сепар до російського кордону мало не мокрими ганчірками зі швидкістю одне звільнене місто в день. І якби не пряма агресія Росії, проблеми б не було – наша територія, наші лінії, цілком працездатна єдина енергосистема.
Тепер нам доводиться перевзуватися на ходу. Тому що самостійна енергосистема України – трошки брехня. Дуже дорого і неефективно. Так що загальна мережа з перетіканнями або з Росією, або з Євросоюзом. Вибір, мені здається, очевидний. І з точки зору політики, і з точки зору перспектив економічних. Не тільки Західна енергосистема – Хмельницька АЕС може пристойно заробляти на продажу електроенергії в ЄС. І це тільки на старті. І над цим потрібно працювати – приймаючи необхідні закони (той же 8253) і максимально прискорюючи процес переходу від загальної системи з РФ до ЄС. А політикам, далеким від енергетики, краще не заважати. Десь доведеться витратитися? Так, а як же. І це не наша вина. Це проблема, яку нам треба буде розв’язати.
Ключове питання – хто проти? Наприклад, хто не голосував за законопроект на комітеті? Наші старі знайомі – Вікторія Войціцька (Самопоміч) і Олексій Рябчин (Батьківщина). Так звані «єврооптимісти». І ці ж фракції пручалися в минулому році прийняттю Закону про ринок електроенергії, який обов’язковий для нашої інтеграції в ЄС. З Батьківщиною все зрозуміло на старті – там давня історія енергетичних гешефтів з Кремлем. Природно, вони будуть блокувати будь-який проект, який нас відриває від російської залежності – по газу, по вугіллю, по нафті, по електроенергії. Тут взагалі немає питань. Але чому Самопоміч виступає на словах за курс в ЄС, а голосуваннями за збереження колишньої ситуації? Гроші? Дурість? Теперішня вигода? Шановні, через десять років нинішніх партій не буде. Через тридцять років в політиці не буде вас. А прийняті сьогодні стратегічні рішення в енергетиці залишаться. ЄС чи РФ? Вибір ніби як очевидний.
