З початку 2014 року в Україні збанкрутувало понад 90 банків - це майже половина ринку. Національний банк визнавав їх неплатоспроможними не тільки з фінансових причин, а й з-за відмивання грошей, відмови розкрити структуру власності, міжнародних санкцій і брак капіталу. Однак багато власників банків не погодилися з цим і вирішили відновити свою роботу. Це може загрожувати Україні втратою державних коштів, виплачених вкладникам цих банків, і легалізацією схем по виведенню з них активів.
Повернулися з небуття
За даними НБУ, на 1 травня 2017 року набули чинності рішення судів, які визнали незаконним виведення з ринку 12 банків. Однак спроб оскаржити рішення регулятора було набагато більше. Протягом 2014-2017 років Нацбанк виграв 46 справ у власників банків-банкрутів. Зараз на розгляді в судах різних інстанцій перебуває ще 61 подібний розгляд.
Домагаючись скасування рішень НБУ про неплатоспроможність банків, їх акціонери діяли різними методами. Оригінальний механізм для відновлення роботи свого «Укрінбанку» використовував його головний власник Володимир Клименко (йому належало майже 67% в капіталі банку). За допомогою нотаріуса в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені зміни. Банк був перейменований в «Укрінком», а адресу його реєстрації перенесений в Сєверодонецьк Луганської області. Після цього власники банку оскаржили в суді рішення про визнання неплатоспроможним і виграли у Нацбанку все інстанції. Фактично робота банку повинна бути відновлена. Однак Нацбанк каже, що на практиці це неможливо. Механізму відновлення діяльності ліквідованого фінустанови в законодавстві не існує. Центробанк звернувся до суду за роз’ясненням, проте до цих пір не отримав його.
В цьому році відсудив свою платоспроможність банків стало ще більше. 5 квітня Київський апеляційний адмінсуд задовольнив апеляційну скаргу акціонера КСГ Банку Сергія Касьянова і зобов’язав НБУ відновити роботу банку. Він навіть вказав, що для цього потрібно відновити функціонування кореспондентського рахунку банку в НБУ, відновити банк в якості учасника системи електронних платежів і в системі SWIFT, відновити інформаційний обмін КСГ Банку з Фондом гарантування, митницею, Держфінмоніторингом. Але НБУ відразу оскаржив це рішення.
Серед останніх судових рішень – визнання незаконною неплатоспроможності банку «Хрещатик». Таке рішення прийняв Київський апеляційний адміністративний суд. «Це фактично легітимізує застосовуються акціонерами і інсайдерами банку схеми виведення активів, мінімум, на 3 млрд грн і ставить під загрозу збереження ліквідаційної маси банку, кошти від реалізації якої повинні направлятися на задоволення вимог кредиторів», – заявили у Фонді гарантування вкладів.
Цікаво, що фінустанови не тільки оскаржують свою неплатоспроможність, але і забороняють себе ліквідувати.
Регулятор проти
Нацбанку не подобається програвати суперечки. «Подібні рішення судів вже створили прецедент, коли судова система використовується власниками банків, виведених з ринку, у власних інтересах і як квазі-легітимний інструмент повернення таких банків на ринок», – говорить директор юридичного департаменту Національного банку Олег Заморський.
У відомстві побоюються, що після таких рішень на ринок повернуться, в тому числі, банки, виведені в свій час за порушення норм фінансового моніторингу. Це стане сигналом інвесторам про безперспективність створення в Україні системи захисту прав кредиторів і бізнесу в широкому сенсі.
Нацбанк продовжує оскаржувати ці рішення. Але навіть у разі програшу всіх судів, він зможе використовувати інші методи. «Регулятор може повторно вивести банк з ринку. Крім того, процедури відновлення діяльності банку законодавство не містить, тому взагалі не зрозуміло, як Нацбанку виконувати рішення судів про відновлення діяльності таких банків », – говорить керуючий партнер адвокатського об’єднання« Suprema Lex », адвокат Віктор Мороз.
НБУ дійсно вже випробував практику повторного виведення банку з ринку. Так сталося у випадку з банком «Союз» – вперше НБУ прийняв рішення про відкликання його ліцензії 15 березня 2016 року, проте вже 28 березня Окружний адміністративний суд Києва визнав його незаконним. Через місяць Нацбанк прийняв повторне рішення про ліквідацію «Союзу», яке власник тепер також заперечує.
Інтерес акціонерів
Головна мета банків-банкрутів – знову отримати контроль над втраченими активами. Йдеться про багатомільйонні кредити і застави по ним, в числі яких нерухомість, цінні папери і т. д.
«Компанія буде продовжувати відстоювати інтереси вкладників «Укрінбанку», домагатися повернення і обслуговування кредитів, наданих банком, а також відстоювати його інтереси в судах», – каже власник «Укрінбанку» Володимир Клименко.
Відновлення роботи банків також дасть можливість їх власникам уникнути відповідальності за їх банкрутства. Два роки тому Верховна Рада проголосувала за зміни до Кримінального кодексу. Тепер власники і топ-менеджери банків повинні нести відповідальність за будь-які дії, які призвели до їх банкрутства. Це загрожує їм тюремним ув’язненням на термін до п’яти років.
За багатьма операціями в неплатоспроможних банках були подані заяви в правоохоронні органи. «Велика ймовірність, що саме бажанням зняти з себе відповідальність і уникнути передбаченого законом покарання можна пояснити спроби скасувати рішення про віднесення банку« Хрещатик »до категорії неплатоспроможних», – заявляють у Фонді гарантування вкладів.
Гарантовані проблеми
При введенні в банк тимчасової адміністрації Фонд гарантування практично відразу починає повертати його вкладникам депозити в рамках гарантованої суми (200 000 грн). Ці гроші перераховуються, в тому числі, з держбюджету або за рахунок кредитів Нацбанку. Відновлення роботи банку-банкрута робить такі виплати незаконними. Глава ФГВФО Костянтин Ворушилін запевняє, що вкладникам, які отримали відшкодування, це нічим не загрожує. «Відповідальність за це повинні нести акціонери. Фактично, вони повинні будуть якимось чином повернути державі ці гроші », – зазначає він.
Всього за останні три роки Фонд гарантування виплатив вкладникам всіх разом узятих збанкрутілих банків близько 80 млрд грн. Якщо ж вони почнуть масово відновлювати свою роботу, повернення цих витрат може розтягнутися на невизначений термін. Поки ж «воскреслі» банки тільки обіцяють якось вирішити цю проблему. «Акціонери прекрасно знають про кредиторську заборгованість. Правління провело переговори з представниками Фонду гарантування вкладів по ситуації, що склалася. Плануємо скласти «дорожню карту» – план спільних дій по цій ситуації », – повідомили в« Укрінкоме ».
Не зрозуміло, яким саме чином власники збанкрутілих банків зможуть компенсувати державі витрати на виплати їх вкладникам. Для цього необхідно, щоб позичальники цих банків активно погашали кредити. Проте у Фонді гарантування кажуть, що відразу ж після банкрутства велика частина клієнтів банків перестає погашати свої борги. Активів, які можна продати, у банків-банкрутів також не дуже багато. Фонд повідомив, що на папері їх було на 470 млрд грн, проте в реальності виявилося набагато менше – всього на 97 млрд грн.
Розраховувати, що акціонери розплатяться з державою за рахунок власних коштів, не доводиться. Поки що вони не погасили навіть ті борги, які брали у Нацбанку під свої особисті гарантії. Загальна заборгованість неплатоспроможних банків перед НБУ становить 45,2 млрд грн. За словами глави НБУ Валерія Гонтаревої, найбільшими боржниками є Дмитро Фірташ ( «Надра») – 9,8 млрд грн, Микола Лагун ( «Дельта Банк») – 8 млрд грн, Костянтин Жеваго ( «Фінанси і Кредит») – 6, 3 млрд грн і Леонід Клімов ( «Імексбанк») – 3,4 млрд грн.
Але є і зворотна сторона медалі. У разі відновлення платоспроможності якогось з банків-банкрутів, аналогічну відповідальність перед ним має буде нести і держава, яке розпродувало його активи. «Якщо банки, визнані раніше неплатоспроможними, зможуть повернутися на ринок, у них з’явиться право вимагати повернення проданих ФГВФО активів або відшкодування їх вартості за вибором банку», – пояснює Віктор Мороз.
Однак відіграти операції з продажу активів буде дуже складно. «Оскільки активи неплатоспроможного банку в процесі ліквідації відчужуються в основному шляхом проведення публічних торгів, то для фактичного повернення таких активів буде потрібно як скасування в судовому порядку ряду рішення Фонду, спрямованих на реалізацію активів, так і результатів самих публічних торгів. З урахуванням безлічі факторів і кількості залучених осіб, чиї права порушуються, це може виявитися вкрай важко здійснюваною завданням », – констатує керуючий партнер юрфірми N & D Андрій Довбенко.
