На минулому тижні – відразу три сюрпризу від народів різних країн. Слідом за виборами президента США своїх голів вибрали Молдова та Болгарія. І знову несподіванка: в обох країнах перемогли кандидати, які виступають проти «європейського вибору».
Про це пише російський колумніст Леонід Радзіховський у своїй статті «Світ повертається, але не в нашу сторону».
Є конспірологічна версія, що все це «підлаштували» наші дипломати і спецслужби. Я б не перебільшував їх роль. Це дурниця. Окремо вибір кожної з цих країн – просто епізод, але разом вони виявляють якусь тенденцію.
Подивимося, продовжиться в наступному році, коли вибори відбудуться в Німеччині та Франції. Втім, не виключаю, що євроскептики переможуть і там. Загалом, кулька обертається. Цікаве і важке питання: чому?
Єдине, що поки мені ясно: незважаючи на те, що здається, що світ повертається в нашу сторону, це далеко не так. Свідчення тому – перемогли антиглобалісти у Великобританії. Вони виявилися ще більш жорсткими критиками Росії, ніж члени попереднього кабінету.
Громадська думка не повертається так швидко. Та й з чого б? Взяти хоча б ситуацію з Україною, вона ж нікуди не поділася. В сутності, хто такий Трамп? Це джокер, безумовно має статус козирного туза. Але ж невідомо, як він буде ходити.
Так і Болгарія з Молдовою – їх вибір в користь євроскептиків ще не означає, що він зроблений на підтримку Росії. Люди насправді вибрали консерватизм – це він став трендом в Європі. Так, Путін давно пропагує саме ці погляди. І з цієї точки зору може здатися, що Росія отримала підтримку деяких західних країн. Але, боюся, що ми маємо на увазі зовсім не той консерватизм, як вони його розуміють.
У нас, бачите, є консерватизм для внутрішнього споживання (православні активісти, корупція і т. д.), а є його «експортний варіант» – національний ізоляціонізм, критика політкоректності, що надто розрослася по відношенню до відхилень від норм моральності і т. д.
Західні виборці підтримують саме консерватизм в такому розумінні. У підсумку можна сказати, що ідеологічно Путін вклався в виграшний стартап. Але політично чим це обернеться для Росії – поки незрозуміло. Принаймні на сьогодні в нього є шанс переламати тенденцію ставлення Заходу до Росії як до країни-маргиналу. Але для цього мало ідеологічної близькості. Думаю, треба, щоб він був готовий на реальні поступки. А чи готовий він?
