Російські окупанти, працюють у таборі для військовополонених, мають вищу ефективність праці, ніж звичайні ув'язнені.
Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська, передає Укрінформ в інтерв’ю «Українському радіо».
«Усі військовополонені, які не є пораненими та не проходять лікування, працюють у таборі для військовополонених. Це не складна праця – плетіння меблів з лози, склеювання різноманітних матеріалів. Тобто, це проста фізична праця, разом із тим вони зайняті. А з точки зору ставлення до праці й дисципліни, безумовно, з ними працювати простіше, ніж зі звичайними в’язнями, які вчинили злочин. Тож там дисципліна на вищому рівні й, відповідно, ефективність праці краща. Жоден військовополонений, який перебуває у нашій системі, не байдикує, всі працюють», – зазначив Малюська.
Він також нагадав, що праця ув’язнених в Україні є добровільною. «Чимало ув’язнених хочуть працювати, і ми створюємо усі умови з тим, щоб вони працювали… Якщо він (в’язень – «Главком») буде працювати, з одного боку, він швидше за все отримає навички, які будуть йому корисними, щоб потім працевлаштуватися після виходу на волю. З іншого боку, він отримує додатковий дохід у вигляді заробітної плати, частина якої піде на відшкодування завданої ним шкоди, коли він вчинив злочин», – розповів Малюська.
За його словами, в’язні працюють у різних місцях: на заводах, підприємствах, на підприємствах всередині в’язничної системи.
Міністр уточнив, що залучення в’язнів до роботи на шахтах – це новий етап, цього раніше не практикували. «У нас зараз дефіцит робочої сили, насамперед чоловічої, економіка це відчуває. Чимало наших чоловіків захищають Україну в лавах Збройних сил, але потрібно, щоб хтось працював. Відповідно, ми спробували й поки що дуже успішно. Наш передовий загін шахтерів-в’язнів почав працювати. Робота складна, але й зарплата велика. Відповідно, вона дозволяє значною мірою компенсувати збитки, завдані державі або потерпілим внаслідок вчинення злочину. Але при цьому такі в’язні після відбування покарання зможуть потім легко працевлаштуватися, тому що вони вже є шахтарями з досвідом», – сказав Малюська.
Він також зауважив, що найбільш небезпечним злочинцям режим установи не дозволить працювати поза межами установи виконання покарання: «Якщо ж ми говоримо про роботу поза межами установи виконання покарання, то це, як правило, злочини невеликої тяжкості, де ризики того, що людина вчинить повторний злочин під час виконання такої роботи, є вкрай незначними».
Наразі, за даними Малюськи, до роботи на шахті залучені «трохи більше десятка людей, це лише одна невелика зміна, яка працює у вечірній час, відповідно забезпечена ізоляція чи належне утримання з тим, щоб вони не перетинатися з основними працівниками».
«З іншого боку, ми плануємо таку кількість істотно збільшувати. Це лише передова проба. Ми дивимося, як це працює. Знову ж таки, хочу наголосити, що це наш основний акцент функціонування системи. В’язні повинні працювати, вони не повинні байдикувати. Це вигідно усім, і це ключ до того, щоб вони розвивалися і щоб наша в’язнична система не перебувала повністю тягарем для платників податків, а генерувала доходи самостійно з тим, щоб утримувати себе», – додав він.
