Величезну чорну діру зображено такою, якою вона була всього через 900 млн років після Великого вибуху.
Астрономи з проекту Virtual Telescope сфотографували квазар, який створює величезна чорна діра, коли поглинає найближчу матерію. Квазар розташований на самому краю Всесвіту, адже світло від нього летіло до Землі 12,9 млрд років. Тобто на знімках квазар видно таким, яким він був через 900 млн після Великого вибуху, пише Space.
Квазар під назвою SDSS J114816.64+525150.3, був створений надмасивною чорною дірою, яка активно поглинає найближчу матерію, а тому створює найяскравіший об’єкт у Всесвіті. За оцінками вчених, маса чорної діри в 3 млрд разів більша за масу Сонця. Знімок квазара був зроблений роботизованими телескопами проекту Virtual Telescope.
За словами астрономів, ще ніколи раніше телескоп з апертурою 350 мм не заглядав так далеко в простір і час. Світло від квазара почало подорож до Землі значні 12,9 млрд років тому, коли Всесвіту було всього 900 млн років. За словами вчених, квазар SDSS J114816.64+525150.3 є найдальшим астрономічним об’єктом, який можна побачити у видимому світлі.
Деякий час цей квазар був найдальшим подібним об’єктом з усіх відомих астрономам. Але за останні 20 років учені виявили 8 ще більш далеких квазарів. Наприклад, таким є квазар P172+18, який поки що залишається найдальшим. Світло від нього летіло до Землі 13,02 млрд років, тобто його побачили таким, яким він був через 780 млн років після Великого вибуху. Але цей та інші далекі квазари астрономи побачили за допомогою радіовипромінювання, а також ультрафіолетового та інфрачервоного світла. Але J114816.64+525150.3 можна побачити у видимому для людського ока світлі.
Квазари виникають завдяки сильному поглинанню надмасивними чорними дірами навколишньої речовини, яка обертається навколо чорної діри в аккреційному диску. Величезна гравітація чорних дір створює потужні приливні сили в диску, а це призводить до нагрівання матерії. У результаті виникає квазар і він світиться в усьому електромагнітному спектрі. Часто буває так, що світло квазарів, які розташовані, як і чорні діри, що їх створюють, у центрах галактик, набагато яскравіше, ніж усе світло зірок у цій галактиці.
Хоча квазари вважаються найяскравішими об’єктами в космосі, часто вони знаходяться дуже далеко від нас, а тому за ними складно спостерігати. Наприклад, та ж Полярна зірка в 1 млрд разів яскравіша в нічному небі, ніж квазар SDSS J114816.64+525150.3, якщо дивитися із Землі.
Побачити подібні об’єкти в ранньому Всесвіті у видимому світлі надзвичайно складно. Річ у тім, що, коли світло летить космосом, то воно зміщується в червоний бік і наближається до інфрачервоної частини електромагнітного спектра. І що далі джерело світла, то більший червоний зсув.
Хоча майже все світло квазара SDSS J114816.64+525150.3 зміщене в інфрачервону частину спектра, невелика частина світла залишається у видимому діапазоні.
