Стрічка новин
Сьогодні

“Раніше такого не було”: у ЗСУ назвали причину “бусифікацій” ТЦК

zbzkqru4mvlqrqgpk7mbw8s7ydtqd5oo Економічні новини - головні новини України та світу

В українському суспільстві досі немає чіткого розуміння, чому і для чого потрібно воювати, що створює чимало проблем з територіальними центрами комплектування (ТЦК). Цей фактор також впливає на процес “бусифікації”, який багато хто критикує. Про це розповів заступник командира Третього армійського корпусу Дмитро Кухарук в інтерв’ю “Телеграфу”.

За словами Кухарчука, мотивація суспільства йти на війну формується не тільки в момент мобілізації чи рекрутингу, а й у повсякденному житті. Люди повинні розуміти, за що вони мають боротися. При цьому держава повинна давати відповіді на ці питання, адже багато хто не розуміє, навіщо їм ризикувати здоров’ям чи навіть життям. І в цьому напрямку, на думку військового, поки що не проводиться належна робота.

“Наші американські та британські партнери на початку повномасштабного вторгнення прогнозували, що Україна буде окупована протягом 14 днів. Вони робили розрахунки з військово-наукової думки, але не врахували морально-психологічний фактор, який зіграв ключову роль. На початку вторгнення дуже важливо було, щоб українці розуміли, за що саме вони воюють”,- підкреслив він.

Як зазначив військовий, Карл фон Клаузевіц – прусський генерал і військовий теоретик, виокремлював три ключові фактори морального стану бійця: це гордість за державу, за підрозділ і за командира. Кухарук пояснює, що гордість за підрозділ виникає, коли людина розуміє, що в ньому її забезпечать, нагодують, взують, і що у підрозділу є бойовий шлях, яким можна гордитися.

Гордість за командира – це коли солдат упевнений у своєму командирі, розуміє, що той не дасть безглуздих наказів, зробить усе можливе, щоб мінімізувати втрати, виконуючи бойові завдання. Однак гордість за державу, на думку військового, набагато складніше. В Україні наразі цим майже не займаються, на відміну від росії, де військово-політичне керівництво Міноборони досягло значних успіхів у цьому напрямку.

“Нам доводиться виконувати функції стратегічного рівня, які для нас не властиві. На відміну від російського аналога, ми створили свою Хорунжу школу, яка займається роботою з особовим складом, пояснюючи сенси та цілі”, – підсумував Кухарук.

Читайте Економічні новини у Google News Підписатися

Залишити коментар:
Subscribe
Notify of
0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
Відео
Всі статті