Міністерство оборони України вкотре стикається із звинуваченнями в намаганні впливати на незалежність державних агенцій, які відповідають за закупівлі для армії.
Зміни до статутів Державного оператора тилу (ДОТ) та Агентства оборонних закупівель (АОЗ) викликали широкий суспільний резонанс. На думку експертів, ці зміни створюють передумови для централізації влади та знижують прозорість у сфері оборонних закупівель.
Нові зміни до статутів: ризики ручного управління
Одна з ключових змін до статутів передбачає, що Міноборони тепер може в односторонньому порядку звільняти керівників ДОТ і АОЗ, посилаючись на розмите формулювання «у випадку загрози національній безпеці». Раніше ці повноваження належали наглядовим радам, до складу яких входили міжнародні експерти, що забезпечувало незалежність і прозорість рішень.
Анастасія Шуба, заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони, наголосила, що така нечіткість у визначеннях дозволяє звільняти керівників без обґрунтування. «Це відкриває шлях до ручного управління, що підриває незалежність агентств», — зазначила вона.
Процес внесення змін також викликав запитання, адже все відбулося дуже швидко і без належного обговорення. Лише після публічного розголосу представники Міноборони погодилися на перегляд цих рішень. Проте загроза централізації зберігається, а майбутнє агентств залишається невизначеним.
Питання об’єднання ДОТ і АОЗ: ризики для армії
Ще одним суперечливим моментом стала ідея об’єднання ДОТ і АОЗ. Експерти наголошують, що такий крок під час активних бойових дій може паралізувати операційну діяльність агентств, відповідальних за забезпечення армії.
«Об’єднання може призвести до провалу забезпечення армії як летальними, так і нелетальними засобами. Це надто ризиковано в умовах війни», — пояснює Шуба.
Після переговорів із громадськими організаціями та міжнародними партнерами Міноборони тимчасово відмовилося від цього рішення. Крім того, рекомендації НАТО, підписані Єнсом Столтенбергом, чітко зазначають, що об’єднання можливе лише після завершення війни. Однак навіть тимчасова відмова не гарантує, що подібні ініціативи не з’являться у майбутньому.
Невикористані кошти та проблеми в управлінні
Окрім загроз централізації, Міноборони стикається зі звинуваченнями у неефективному використанні бюджетних коштів. Наприкінці року з’ясувалося, що 23 мільярди гривень, виділених на закупівлю озброєння, залишилися невикористаними. Частину цих коштів було передано Державній прикордонній службі для здійснення закупівель, що викликає підозри щодо обходу незалежності АОЗ.
Шуба вказує на відсутність належного управління контрактами в АОЗ. «У системі бракує фахівців, які контролювали б строки виконання контрактів, якість продукції та відповідальність постачальників. Це створює хаос і призводить до зривів у забезпеченні», — підкреслила вона.
Потрібні реформи, а не косметичні зміни
На думку Анастасії Шуби, єдиний вихід із ситуації — це масштабна реформа системи закупівель. Вона пропонує створити незалежний орган державного гарантування якості, який би забезпечував контроль за виконанням контрактів.
«Система не може працювати в ручному режимі, — наголошує вона. — Нам потрібні чіткі процедури, професійні кадри та збереження незалежності агентств». Шуба переконана, що залучення міжнародних експертів і партнерів є ключовим для забезпечення прозорості у сфері оборонних закупівель.
Скандали, невикористані кошти та зриви постачання боєприпасів лише підтверджують неспроможність старої моделі управління. Без реформ Україна ризикує втратити міжнародну довіру та залишити армію без необхідного забезпечення в критичний момент.
