В умовах тотальних відключень світла українські школи знову опинилися на порозі виживання. Активно обговорюється можливість запровадження шестиденного навчального тижня. Це стало однією з рекомендацій Міністерства освіти та науки, покликаних врятувати освітній процес. Проте, як з’ясувалося, панікувати завчасно не варто — принаймні це не є жорсткою законодавчою вимогою.
Закон не зобов’язує, а дозволяє
Секретар комітету Верховної Ради, народна депутатка Наталія Піпа, розставила всі крапки над “і” в інтерв’ю для “Телеграфа”. Вона запевнила: перехід на шестиденку не є обов’язковою нормою, яку спустили “зверху”.
Закон України “Про повну загальну середню освіту” встановлює лише один жорсткий дедлайн: навчальний рік повинен завершитися не пізніше 1 липня. Усе інше — це простір для маневру.
Школи мають повну свободу
Наталія Піпа підкреслила ключовий момент: кожна територіальна громада та, що важливіше, кожна школа має повне право самостійно обирати, як саме організувати навчальний процес.
Така організаційна автономія дозволяє навчальним закладам:
- Продовжувати навчання в червні, щоб максимально використати довший світловий день і заощадити на опаленні.
- Переходити на шестиденний режим, якщо це допоможе надолужити пропущене через блекаути.
Набір інструментів для виживання
Лист МОН, який викликав такий резонанс, містить не накази, а саме рекомендації щодо організації роботи в умовах тривалих відключень електроенергії. Мета — забезпечити виконання освітньої програми за будь-яку ціну.
Міністерство пропонує школам цілий набір інструментів, щоб уникнути колапсу:
- Навчання по суботах (та сама шестиденка).
- Зміна графіка занять та перенесення частини уроків.
- Зміна формату навчання – наприклад, запровадження асинхронного навчання або двозмінного режиму роботи.
Таким чином, школи отримали карт-бланш на гнучкість, і тепер саме на місцевому рівні ухвалюватимуть жорсткі, але необхідні рішення для того, щоб діти продовжували вчитися попри відсутність світла.
