В Україні День Святої Трійці вважається важливим церковним святом, тому цього дня оголошено державний вихідний.
Це велике християнське свято, яке вшановує Пресвяту Трійцю: Отця, Сина і Святого Духа. У народі воно ще має назву Зелені свята.
Трійця тісно пов’язана з Великоднем, і дата її святкування цілком залежить від дати свята Світлого Христового Воскресіння. Православна Трійця настає рівно через 50 днів після Великодня. Звідси й ще одна назва свята – П’ятидесятниця. Православний Великдень у 2020 році відзначали 19 квітня, тому свято Трійці у християн східного обряду припадає на неділю, 7 червня. Стосовно ж християн західного обряду, то день Святої Трійці цього року вони теж святкуватимуть 7 червня. Це один із рідкісних випадків, коли дати свят у католиків і православних збігаються.
Саме в цей день, згідно із Святим писанням, на землю зійшов Святий Дух, як і обіцяв Син Божий. Цей дух зійшов на 12 апостолів – учнів Христа, які разом з Матір’ю Божою молилися в храмі на Сіонській горі.
“І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав”.
За біблійними переказами, після цього апостоли раптово навчилися зцілювати і пророкувати, а також заговорили різними мовами, щоб проповідувати вчення Христа для народів світу.
Цього дня кожен народ отримав свою мову – від язиків полум’я Святого Духа, щоб цією мовою прославляти Бога. У Священному Писанні говориться, що ми сповідуємо Трійцю єдиносущну і нероздільну. Єдиносущну – це означає, що Отець, Син і Святий Дух – три самостійні Божественні образи, володіють всіма Божественними досконалостями, але це не три особливі окремі сутності, не три Боги, а Єдиний Бог. Вони нероздільні.
Трійця – свято відродження життя. З нагоди Зелених свят віряни прикрашають будинки зеленими гілками дерев і запашними травами, які символізують відродження всього живого на землі. Найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою. В хаті підлогу встеляли травою, серед якої може бути чебрець, осока, любисток, татарське зілля – суміш трав з лепехою.
Принесення зелені до хати часто пов’язують із закликанням урожаю, добробуту та багатства.
У день Святої Трійці, як і в інші православні свята, прийнято ходити до церкви на богослужіння. Самі храми також прикрашають квітами та рослинами, а на підлогу можуть класти свіжоскошену траву.
Свято відзначали за обіднім столом, у колі сім’ї та близьких людей. Головним частуванням завжди був коровай. У цей день збиралися толоки на природі – цілими селами чи великими родинами. Прийнято було готувати багато і смачно, основними стравами були пиріжки та різні м’ясні страви.
Після святкового обіду зазвичай влаштовувалися народні гуляння. Народні цілителі цього дня йдуть збирати трави. Вони вірять, що природа наділяє їх особливими чудодійними властивостями.
День Святої Трійці вважається дуже важливим і радісним, тому будь-яка робота – чи то прибирання по будинку, прання або шиття, забороняється. Прибирання зазвичай влаштовують за кілька днів до свята.
З давніших заборон – цього дня не можна купатися. Не можна робити віників з гілок дерев, а також будувати дерев’яні паркани.
Прикмети Трійці
Дощ на Трійцю – на сонячне і тепле літо.
Після дощу сонячна погода – значить, у цьому сезоні можна очікувати дуже багатого врожаю, особливо зернових культур, ягід та грибів.
Сватання цього дня – на вдалий шлюб: у родини будуть гарні діти, в оселі – гармонія, а в серцях – любов один до одного. Ідеальним вважався варіант, коли сватання відбувається на Трійцю, а весілля – на Покрову. У народі вірили, що якщо посвататися на Трійцю й одружитися на Покрову (14 жовтня), то сімейне життя буде довгим і щасливим.
Трави і квіти, зібрані цього дня, – потужний оберіг і ліки від багатьох хвороб. Настоями та відварами з цих рослин люди виліковувалися від багатьох недуг. А ще виготовляли талісмани і обереги для всіх членів сім’ї. Ну, як мовиться, по вірі вашій і буде вам!
Давні вірування і ритуали
Субота перед Трійцею – Батьківська чи Дідова субота, Поминальний день
Бажано в цей день пом’янути душі померлих, рідних. Вважається, що цей день – один з небагатьох у році, можливо, навіть єдиний, коли вони сходять на землю, щоб трошки побути з нами. Тому готують смачні страви (вітаються пироги, вареники з ягодами, страви із сезонних овочів-фруктів, напої), скликають родину і в дружньому колі згадують померлих добрим словом.
У суботу напередодні Трійці всі рослини наділяються магічною і цілющою силою.
Хвороби та всілякі небажані моменти не притягуватимуться, якщо подавати щедру милостиню, надавати будь-яку допомогу тим, хто її потребував.
Скатертину, якою застеляли святковий стіл в Трійцю, зберігали з вірою, що вона здатна притягувати заможних женихів.
