У Міжнародний день загального доступу до інформації (28 вересня) низка громадських організацій оприлюднила відкрите звернення до Президента України Володимира Зеленського.
Низка міжнародних та українських громадських організацій звертається до Президента України з проханням накласти вето на ухвалений Закон “Про розвідку” №2412-д і повернути закон до парламенту на доопрацювання в частині відповідності принципам і засадам інформаційного законодавства, засадам свободи інформації. Адже, положення закону не відповідають європейським стандартам у сфері права на доступ до інформації та несуть істотну загрозу відкритості, а також створюють можливості для зловживань владою та збільшують корупційні ризики в відповідній сфері, повідомляє Центр протидії корупції.
Про це йдеться у відкритому зверненні від INGO “Article 19”, INGO «Blueprint for Free Speech», ГО «Інститут масової інформації», ГО «Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції», ГО «Центр демократії та верховенства права», ГО “Платформа прав людини”, ГО «Інститут розвитку регіональної преси», ГО «Центр прав людини ZMINA», ГО “Інститут законодавчих ідей» та інших громадських організацій.
Зокрема, у зверненні вказано:
“Вважаємо, що втручання у приватне життя особи навіть в інтересах національної безпеки вважатиметься легітимним тільки у разі, якщо воно грунтується на законі, сформульованому з особливою точністю.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France) від 24 квітня 1990 року, Series A № 176-А, п. 27, та «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), Series A №
176-В, п. 26) звернув увагу на те, що прослуховування та інші форми перехоплення телефонних розмов становлять серйозне втручання в приватне життя та кореспонденцію, отже, мають ґрунтуватися на «законі, сформульованому з особливою точністю».
Таким чином, положення закону не відповідають статтям 8, 32, 34 і 40 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини, а саме: закон не містить точних строків розкриття інформації, що суперечить принципу верховенства права та містить правову невизначеність.
Крім того, законопроект було ухвалено не лише без громадського обговорення, але навіть без висновків комітетів, які повинні були бути профільними з точки зору регулювання суспільних відносин, які зачіпає відповідний закон. Зокрема, запропонований закон безпосередньо стосується питань свободи інформації, права приватності та інших прав та свобод, зачіпає міжнародні зобов’язання України перед ЄС, а отже, в цій частині законопроект повинен був пройти обговорення та отримати висновки Комітету гуманітарної та інформаційної політики, Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом. Крім того, враховуючи корупційні ризики, які
закладені в законопроекті, висновок щодо тексту законопроекту повинен був дати також Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики. Проте, жоден комітет не надав відповідного висновку до тексту у першому читанні”
