За нецензурну лексику в громадських місцях в Україні можуть притягти до адміністративної відповідальності.
Про це розповів адвокат і магістр права Євген Буліменко у коментарі РБК-Україна.
Яке покарання загрожує тим, хто лається на публіці
Експерт уточнив, що покарання за нецензурну лексику в громадських місцях регламентує стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Йдеться про дрібне хуліганство – нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян.
За такі дії передбачена адміністративна відповідальність:
- або у вигляді штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 51 до 119 грн
- або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин
- або виправні роботи на строк від одного до двох місяців (з відрахуванням 20% заробітку)
- або адміністративний арешт на строк до 15 діб
“Випадки притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства (зокрема, за нецензурну лайку в громадських місцях) зустрічаються доволі часто”, – визнав юрист.
Чи можуть покарати за ухилення від суспільно корисних робіт
Ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, згідно зі статтею 183-2 КУпАП, вважається:
- неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) впродовж двох днів із дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади (що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань) – без поважних причин
- невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи (вид якої визначений підприємством, установою, організацією) більше двох разів впродовж місяця – без поважних причин
- поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння
Такі дії тягнуть за собою адміністративний арешт строком до 10 діб.
Водночас поважними причинами неприбуття на суспільно корисні роботи є хвороба особи та інші документально підтверджені обставини, які фактично позбавляють порушника можливості прибути для відпрацювання правопорушення.
