Своє вухо легендарний художник Вінсент Ван Гог подарував неповнолітній повії Габріель Берлатьє, котра працювала у борделі в Арле та у будинку розпусти Cafe de la Gare. Він бував в обох цих місцях і цілком міг зблизитися з дівчиною.
Таку інформацію оприлюднили журналісти видання The Art Newspaper після того, як провели власне розслідування і вивчили шлях відрізаного вуха.
Габріель була дочкою фермера і почала працювати в борделях ще в юності, але через вік офіційно значилася там служницею. 23 грудня 1888 року, коли й трапилася історія, що зробила Ван Гога не менш відомим, ніж його шедеври, Берлатьє вже була у “штаті” цього специфічного закладу в Арле.
У борделі дівчина опинилася через борги за лікування від сказу. Її ім’я фігурує в записах Інституту Пастера в Парижі, де вона лікувалася в 1888 році від сказу після укусів собаки. Габріель приїхала з міста Арль в Провансі. У Парижі їй вкололи новітню вакцину від сказу, яка врятувала їй життя.
Те, що Ван Гог часто приходив в обидва місця, де працювала Берлатьє, послужило підставою для припущення, що вона багато разів бачилася з художником і, можливо, була для нього не тільки об’єктом сексуальної втіхи… Однак сама Габріель тримала ці відносини в таємниці. Пізніше вона вийшла заміж і прожила довгий вік.
