Повномасштабна війна спровокувала серйозну кризу на ринку праці в Україні. Деякі підприємства виявилися окупованими, втративши можливість продовжувати нормальну й ефективну діяльність. Багатьом українцям довелося покинути свої домівки і виїхати за кордон, і більшість із цих людей втратила роботу. Водночас, ще в період пандемії COVID-19 багато наших співвітчизників почали працювати віддалено, тобто не в офісі, а, наприклад, удома.
Тим часом на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт “Про внесення змін до статті 60-2 Кодексу законів про працю України”, у якому хочуть дозволити одному з батьків на цілком законних підставах працювати дистанційно на період тривалості дистанційного навчання школяра.
У пояснювальній записці до документа сказано, що через війну частина українських шкіл вимушено перейшли на змішаний формат навчання (очно-дистанційний). Така ситуація виправдана з погляду безпеки для дітей і педагогів, але ось батьки стикаються з труднощами, особливо якщо обоє батьків мають бути на роботі в один час із дистанційним навчанням дитини.
Тому народним депутатам пропонують врегулювати цю ситуацію, доповнивши Кодекс законів про працю України нормою про те, що один із батьків може перевестися на дистанційний формат роботи, але якщо його дитина навчається дистанційно. Водночас батькові, якщо він переведеться на “дистанційку”, продовжать виплачувати обіцяний раніше розмір зарплати.
“Якщо дитина віком до 14 років здобуває освіту в рамках дистанційного формату навчання в загальному закладі середньої освіти (за розпорядчим документом керівника закладу), один із батьків може працювати на умовах дистанційної роботи на період тривалості такого навчання. При цьому, знижувати зарплату такому працівнику не дозволяється”, — сказано в документі.
Зазначимо, що ініціатором законопроєкту є народний депутат Володимир Мороз, член депутатської групи “Відновлення України”. Проєкт Закону було зареєстровано у Верховній Раді 20 жовтня 2023 року.
