Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів в ексклюзивній відповіді для «Мінфіну» пояснив, що військові відстрочки для 582 тис. українців — це броня, надана лише за рішеннями Мінекономіки. Регулярно відбувається їхнє анулювання, у Мінекономіки розповіли, з яких причин найчастіше це відбувається.
«Щодня надходить 50−80 запитів на анулювання відстрочки: у запиті від 1 до декількох сотень людей. Найчастіше бронювання анулюється у зв’язку зі звільненням, наданням бронювання з інших причин, а також за поданням керівника», — пояснив «Мінфіну» Кіндратів.
Якщо відстежити дані щодо загальної кількості наданих відстрочок від військової служби, які раніше публікувалися у ЗМІ, то зараз бачимо таку динаміку:
- листопад 2022 року — 700 тис.;
- квітень 2023 року — 528 тис.;
- серпень 2024 року — 582 тис.
Тобто трохи більше, ніж за останній рік, кількість відстрочок від військової служби збільшилася на 10,2%.
Хто отримав більше броні
Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів надав «Мінфіну» галузеву структуру відстрочок від військової служби. Більшість наданих даних ми змогли порівняти (у дужках) із аналогічними за червень 2023 року, які надавало Мінекономіки (виняток є лише за декількома позиціями):
- Енергетика — 149 тис. осіб (раніше — 188 тис.);
- Агропромисловий комплекс — 77 тис. осіб (47 тис.);
- IT-фахівці, електронні комунікації — 12 тис. осіб (6 тис.);
- Промисловість, виробництво — 114 тис. осіб (40 тис.);
- Укроборонпром, ОПК — 32 тис. осіб;
- Фінансова, банківська сфера — 12 тис. осіб (4 тис.);
- Транспорт — 50 тис. осіб (114 тис.);
- Медицина — 37 тис. осіб (18 тис.);
- Ритейл — 22 тис. осіб (5 тис.);
- Центральні органи виконавчої влади — 26 тис. осіб;
- Військові адміністрації (обласні/міські військові адміністрації) — 8 тис. осіб;
- Інші — 43 тис. осіб.
«Виходить, що по лінії Мінекономіки заброньовано менше 9% від усіх найманих працівників підприємств, якщо виходити з даних Держстату. Звичайно, цього недостатньо, щоб економіка функціонувала, але не йдеться про те, що всіх незаброньованих працівників обов’язково буде мобілізовано. Бронювання — це, радше, про впевненість керівників підприємств, що у них продовжать працювати ключові/критичні фахівці», — прокоментував статистику керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Він проаналізував галузеву структуру військових відстрочок, вивчаючи чисельність офіційно працевлаштованих громадян. З’ясував, що найбільша кількість броні припадає на енергетику (35%), АПК (17%) та транспорт (12%). Оцінювалася загальна чисельність працівників, без виділення чоловічого чи військовозобов’язаного складу, але навіть це дає розуміння поточної ситуації.
«Якщо дивитися за галузями, то найсильніше заброньованою виглядає енергетична галузь, що логічно. Рівень бронювання у транспорті та АПК також досить високий, хоча, як на мене, він недостатній для нормального функціонування цих галузей. Особливо, з огляду на те, що на фахівців із цих секторів є попит у військах», — зазначив Паращій.
А якщо аналізувати скорочення кількості самих броней, то воно сильніше відчувається у транспорті — 2,3 раза, в агропромисловому секторі — у 1,6 раза, та в енергетиці — 1,3 раза.
При цьому ми бачимо серйозне збільшення кількості відстрочок — у 2,9 раза — у промисловості/виробництві, а також у 2,1 раза — у медицині, і вдвічі — в IT/електронних комунікаціях. Ще більші прирости зафіксовані у ритейлі — у 4,4 раза, та у фінансовій/банківській сфері — утричі.
Бронь для фінансистів
Де дещо покращилася ситуація із бронюванням — це у фінансовому секторі, за даними Мінекономіки, — із 4 тис. людей минулого літа до 12 тисяч зараз.
«Таке збільшення бронювання сталося з декількох причин: налагодження процесу подання та обробки пропозицій на бронювання (процес йде чіткіше), оновлення даних військовозобов’язаних, відповідно до вимог нового закону про мобілізацію. Більше працівників галузі актуалізували військово-облікові документи та отримали право на бронювання. А також через скасування Кабміном заборони на бронювання фахівців за дефіцитними військово-обліковими спеціальностями, що дозволило забронювати більше фахівців у банківській сфері”, — розповіла «Мінфіну» директор департаменту управління персоналом АТ «Кредобанк» Олена Скіба.
Фінансисти розповідають, що раніше через бюрократичні та інші проблеми з військовим обліком не могли використовувати квоту в 50% військовозобов’язаних, що тепер стало можливо для більшої кількості чоловіків.
«У 2023 році квота з бронювання була виконана нашим банком на 30%, тому що документи, як підстава для бронювання, були в коректному стані лише у 30% працівників, які підлягають бронюванню. Наразі якість та відповідність документів зросла у рази, тому у 2024 році квота заповнена повністю», — пояснила «Мінфіну» HR директор Ukrsibbank BNP Paribas Group Наталія Галунко.
Якщо фінансист вже отримав броню у своїй структурі, то намагається її зберегти, не змінювати роботу, що прив’язує його до конкретного місця. Це плюс для організації. Але через проблеми з відстрочками у перехідний період у фінустанов виникають проблеми із наймом нових фахівців.
«Роботодавець не може забронювати нового співробітника негайно, виникає проміжний період, коли людина втратила броню через звільнення на попередньому місці роботи та ще не отримала на новому. Жоден кандидат не готовий так ризикувати. Наслідками цього є підвищена увага роботодавців до кандидатів-жінок, і, як наслідок, збільшення очікувань кандидатів-жінок щодо зарплати», — зауважила Галунко.
Кадровики зазначають, що броні вирішують не всі проблеми з персоналом.
«Проблеми із кваліфікованим персоналом залишаються актуальними. Адже, зазвичай, бронюються військовозобов’язані чоловіки, але більшу частину працівників банківської сфери складають жінки, які виїжджають за кордон, переїжджають у безпечніші регіони України, змінюючи роботу тощо», — уточнила Олена Скіба.
За її словами, для вирішення кадрової проблеми банк дає можливість людям працювати дистанційно, переводить їх на індивідуальний графік тощо.
