Міністерство освіти Литви пропонує відтермінувати мовні вимоги для українців ще на рік.
Міністерство освіти, науки і спорту пропонує продовжити на рік термін вивчення литовської мови для українців, які втекли від війни і працюють у Литві, інформує lrt.lt.
Міністерство пропонує внести зміни до відповідної постанови уряду, де зазначити, що “іноземці, які перебувають або отримали тимчасовий захист у Литовській Республіці, звільняються від категорій володіння державною мовою для працевлаштування на 3 роки з дня надання тимчасового захисту в Литві“. Чинна постанова передбачає дворічний період.
Агне Кудараускєне, віце-міністр освіти, науки і спорту, зазначила, що Литва “рішуче підтримує Україну“ з першого дня війни, яку веде Росія проти України, і працює над створенням сприятливих умов для українців, які втекли від війни і отримали тимчасовий притулок у Литві. “Для того, щоб якомога більше громадян України, які отримали тимчасовий захист, мали можливість працювати, утримувати себе і свої сім’ї та сплачувати податки до того, як вони зможуть повернутися в Україну, ми пропонуємо продовжити звільнення від категорії володіння державною мовою“, – каже Агне Кудараускєне, віце-міністр освіти, науки і спорту.
Вона підкреслила, що вищезгадане положення стосується як тих, хто отримав тимчасовий захист, так і тих, хто отримав тимчасовий захист, але вже набув нового статусу, наприклад, дозволу на роботу в Литві.
“Будуть і надалі докладатися зусилля для полегшення можливостей для українців вивчати литовську мову за допомогою заходів, що фінансуються Службою зайнятості або через систему індивідуальних навчальних рахунків, щоб полегшити їхню інтеграцію на ринку праці та їхні можливості працювати на більш кваліфікованих роботах“, – йдеться у листі міністерства.
У ньому наголошується, що в даний час іноземці з тимчасовим захистом отримують лише дуже обмежену соціальну підтримку, і що створення умов для роботи краще забезпечить задоволення їхніх потреб і поліпшить їхній емоційний стан.
У середині березня минулого року Державна мовна інспекція повідомила політикам, що з березня 2024 року почне перевіряти знання литовської мови в українських біженців, які працюють у країні.
У його листі йдеться, що якщо роботодавці не нададуть сертифікат про складання мовного іспиту своїм працівником, то “Мовна інспекція та муніципальні менеджери з питань мови будуть змушені вжити примусових заходів“. Ці плани Державної мовної інспекції обурили уряд.
Прем’єр-міністр Інгріда Шимоніте назвала поведінку Інспекції неповагою, спікер Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен – відірваною від реальності, а міністр культури Сімонас Кайріс і міністр соціального забезпечення та праці Моніка Навіцкієне також розкритикували її. Міністр економіки та інновацій Аушріне Армонайте звинуватила Інспекцію у відсутності емпатії і пообіцяла припинити переслідування “біженців війни і компанії, які їх працевлаштовують“.
За даними Міністерства соціального захисту та праці, з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в Литві було працевлаштовано майже 30 000 українців.
