І чому судді не переривають перебіг позовної давності.
“З 2014 року я за дорученням ЖБК здійснюю примусове, через суд, стягнення боргів за житлово-комунальні послуги. Судді дуже неохоче застосовують ст. 264 ЦК України (“Переривання перебігу позовної давності”) і дуже часто трактують її на свій розсуд. Чи має значення сума погашеного боргу, або те, яку його частину вже повернено? Чи вважатиметься погашенням боргу, якщо боржник місяць не платив за ж/к послуги, збільшивши тим самим величину боргу, а потім заплатив за два місяці й погасив борг, повернувшись до колишньої суми боргу? Чи вважатиметься погашенням боргу, якщо боржник помилково сплатив у конкретному місяці більше, ніж належить, і комп’ютер (комп’ютерна програма) зафіксував цю помилкову проплату як “Сплата боргу”?” – Євген Ілларіонов, м. Запоріжжя.
Відповідає Катерина Гутгарц, адвокат ЮК “АБГ”:
“Згідно з ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання свого боргу або іншого зобов’язання. І як сказано в частині третій, після переривання перебіг позовної давності починається знову. При цьому час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Водночас у законодавстві немає вичерпного переліку дій, які можна зарахувати до таких, що свідчать про визнання особою свого боргу. Однак за сформованою судовою практикою, якщо виконання зобов’язання передбачає виплату періодичних платежів (як у разі з оплатою компослуг) і боржник виплатив частину боргу (погасив один з періодичних платежів) – як у наведених вами прикладах, такі дії не визнаються судами підставою для переривання строку позовної давності щодо інших платежів”.
