На українській держслужбі під час війни йдуть різнопланові процеси. З одного боку, там урізають зарплати і тому йде відтік кадрів. З іншого боку, чоловіки стали використовувати працевлаштування на держслужбу як один із варіантів "відкосу" від мобілізації.
Про це пише видання Страна.
Бронюють у держорганах не всіх, але шанси потрапити до списку “броні” все ж вищі, ніж у тих, хто працює в комерційному секторі. Щоправда, як каже нам фахівець одного з підрозділів податкової служби, “щоб отримати бронь, потрібно бути з начальником у хороших стосунках”. Те ж саме, до речі, стосується премій, їх зараз платять далеко не всім, а це до 50% зарплати.
На цьому тлі влада планує запустити нову реформу держслужби.
У прикінцевих положеннях проєкту бюджету-2024 року прописано перегляд класифікації посад, і, головне – зарплат чиновників.
Піраміду доходів держслужбовців, де зараз оклад може становити тільки 30%, а решта – різні доплати і премії, хочуть перевернути (щоб 70% становив посадовий оклад). Але інтрига в тому, що збільшення посадових окладів наступного року буде мінімальним (тільки перерахунок відповідно до зростання мінімальної зарплати). А доплати і премії планують скоротити. Тож доходи чиновників, принаймні офіційні, можуть ще більше скоротитися.
Розбиралися, як зараз працюють чиновники, і що змінить чергова реформа держслужби.
Мінус по зарплатах і такса за “особливо складні завдання”
Чиновникам, особливо молодшого і середнього рангів, в останні кілька місяців масово зрізають зарплати.
“Якщо фахівець середнього рівня отримує 20 тисяч гривень, то це дуже добре. Здебільшого – менше. Доходи знизилися, навіть порівняно з минулим, уже воєнним роком. Міністерство різко “прикрутило” премії – або не платять взагалі, або платять по мінімуму, 2-3 тисячі на місяць”, – розповів нам працівник Мінекономіки.
Фахівець середньої ланки одного з підрозділів податкової служби Віктор каже, що в них “голий” оклад залежно від рангу – 5 -12 тисяч, решта премії, але їх почали платити дедалі рідше. Тому на місяць виходить, у кращому разі, 9-16 тисяч. При цьому 16 тисяч – це дохід працівника з майже 20 річною вислугою. Молоді фахівці взагалі отримують на рівні мінімалки і це без урахування податків.
Він також додав, що пішли “торги” за премії. “Якщо з начальником у хороших стосунках, можеш розраховувати на премію, якщо щось не так – залишаєшся з “голим” окладом. А деякі при цьому ще й разову допомогу на вирішення побутових проблем отримують. Тому “патріархат” розгортається на повну”, – каже Віктор.
Зазначимо, незадовго до війни чиновникам, навпаки, сильно підвищували зарплати. Той самий фахівець середньої ланки, який зараз отримує максимум до 20 тисяч, 2021 року міг претендувати на 30-35 тисяч. А керівники отримували ще більше – по 50-80 тисяч і вище. Верхня планка могла сягати від кількох сотень тисяч гривень до більш ніж мільйона.
“Коли кілька років тому затівали реформу держслужби під гаслом “зібрати найкращих у своїй справі спеціалістів і платити їм ринкові зарплати”, законодавчі норми щодо оплати праці держслужбовців обійшли, зокрема, за рахунок запуску так званих директоратів і вакансій для “експертів” з дуже хорошими зарплатами. Їх спочатку фінансували, в основному, за рахунок допомоги Євросоюзу, але з 2021 року – здебільшого з державного бюджету. Тож після початку війни мережу директоратів та експертів почали потихеньку згортати. І на сьогодні вони залишилися в дуже небагатьох відомствах, зокрема, в Мін’юсті, а також у секретаріаті Кабміну. Частина експертів змогли влаштуватися на інші посади, природно, менш хлібні, частина пішли на вихід”, – розповів нам держслужбовець одного з міністерств.
При цьому, за його словами, “доходи керівництва впали не так сильно, як “звичайних” чиновників. Але й там є просідання, тому що “це питання відстежують міжнародні партнери”, – зазначив наш співрозмовник. Але “лазівки” все ж залишаються. “Окремі центральні органи виконавчої влади наганяють у зарплатах за рахунок надбавок за “виконання особливо складних завдань”, вони можуть перевищувати оклад. Під них можуть оформляти відрядження в прифронтові регіони, а їздив у них хто чи ні – питання десяте”, – додав він.
Але загалом серед держслужбовців багато нарікань на “зарплати, за які незрозуміло як прожити”.
Згідно з даними опитування, які нещодавно оприлюднило Національне агентство державної служби, 93% чиновників незадоволені своїми зарплатами, які, як стверджують у Нацагентстві, часто становлять трохи більше ніж 5 тисяч гривень (якщо бути точнішим – 5179 гривень).
Звільнення і зачистки
Через різке скорочення зарплат уже пішли масові звільнення з держслужби.”Люди йдуть, хто за кордон їде, у “біженство”, хто в комерційні структури влаштовується. Є такі, хто на початку війни виїхав за кордон, працював дистанційно. Потім після вимоги або повернутися, або звільнитися, повернулися, попрацювали кілька місяців і все одно пішли. Вільних вакансій багато, охочих їх зайняти – мало, за винятком хіба що ключових посад, але там “чужі” не ходять. Навантаження на тих співробітників, які ще залишилися, зросло, а зарплати тільки зменшуються, плюс економлять на чому можуть. У нас, смішно сказати, паперу немає – на квартал виділили дві пачки на три відділи”, – скаржиться Віктор, службовець одного з підрозділів податкової служби.
Працівник Мінекономіки також розповів нам, що в їхньому відомстві багато хто звільняється переважно через різке зниження зарплат.
При цьому в Мінцифрі, де звільнення теж тривають, причина інша. “Затіяли внутрішню реформу і частину старих кадрів прямо або побічно попросили на вихід. Причому, чистки йдуть не за віком, позбуваються найбільш “неефективних”, – каже нам працівник цього відомства.
За даними Нацагентства державної служби, за два квартали цього року звільнилося 2700 держслужбовців. “Ситуація складна. Навантаження зросли, а зарплата зменшилася”, – констатувала в одному з недавніх інтерв’ю голова Нацагентства Наталія Алюшина.
За підсумком значно збільшилася кількість вільних вакансій. За деякими відомствами вона просто рекордна. Наприклад, у Національній службі здоров’я незайнято близько 70% штатного розкладу, у Нацагентстві з розвитку туризму – близько 60%. Ці вакансії виставляються “в ринок”, але претендентам у багатьох випадках просто відмовляють.
“Це той фонд, який дає змогу варіювати зарплати наявним співробітникам, плюс можна аргументувати доплати за високі навантаження”, – пояснив нам співробітник Мін’юсту.
“Шансів на бронь більше, ніж на “звичайній” роботі”
Утім, є й ті, хто намагається влаштуватися на держслужбу. Навіть незважаючи на погіршення умов з оплати та “зростання навантажень”.
“Охочих зайняти вакансії вистачає. Навіть з урахуванням нинішніх зарплат і нюансів воєнного часу. Річ у тім, що повноцінних конкурсів зараз практично не проводять, тобто, пропонують так звану контрактну роботу, до закінчення воєнного стану. Схоже було за часів ковіду, а потім, коли повернули конкурси, одразу набігла купа “своїх” і багато “контрактних” змушені були піти. Тож люди зараз приходять мало того, що на низькооплачувану, але ще й на непостійну роботу. Проте, йдуть”, – каже наш співрозмовник із Мінекономіки.
За його словами, багатьох приваблює можливість отримати бронь від мобілізації.
Бронюють далеко не всіх держслужбовців.
“Як того і вимагає законодавство, не більш як 50%”, – каже працівник Мінекономіки.
Проте шанси отримати відстрочку в держстурктурах усе ж таки вищі, ніж у комерційному секторі, де, за словами керівника концерну “Ярослав” Олександра Борсука, забронювати співробітників зараз вкрай проблематично, навіть якщо вони “стратегічно важливі” для підприємства, і загалом усі вимоги щодо броні виконуються.
Зазначимо, що норма щодо 50% заброньованих у випадку з держслужбою в реальності вища.
“50% – це без урахування керівництва, там бронюються всі на 100%”, – пояснив голова ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Тобто в середньому по держорганах відсоток заброньованих може сягати 60-70%.
“У нас начальники відділів усі заброньовані. Щодо співробітників по броні постійно інтриги. Тих, хто “на хорошому рахунку” у начальства, бронюють, інших – за залишковим принципом. Дійсно цінних фахівців тільки бронею й утримують зараз”, – каже нам працівник податкової служби Віктор.
При цьому він додав, що у “новачків з вулиці” шанси отримати бронь мінімальні, якщо тільки вони влаштувалися “не за зв’язками”. Але претенденти на вакансії, ясна річ, заздалегідь не знають, чи дадуть їм бронь при працевлаштуванні, тому намагаються влаштуватися на роботу. А коли розуміють, що їм “нічого не світить”, нерідко звільняються, що лише посилює плинність кадрів.
Утім, багато хто з тих, хто йде на держслужбу конкретно за бронею, нерідко заздалегідь домовляються на тих чи інших умовах із керівником, що її йому нададуть.
Велика реформа держслужби: що буде з роботою і зарплатами чиновників
Уже з наступного року умови роботи для чиновників можуть суттєво змінитися. Незважаючи на війну, влада затіває нову реформу держслужби. Точніше, йдеться про реформу, яка давно планувалася, але її раз у раз відкладали.
Законопроєкт №8222 на цю тему вже ухвалено в першому читанні, але потім його просування в Раді застопорилося.
Але зараз реформу хочуть прискорити.
Причому в Кабміні, вочевидь, вирішили не чекати ухвалення законопроєкту 8222, і прописали його ключові норми в прикінцевих положеннях до проєкту бюджету-2024.
Зокрема, передбачено нову класифікацію посад. Пропонується запровадити 28 категорій посад за напрямами роботи (наприклад, IT, фінансовий підрозділ тощо).У їхніх рамках будуть свої грейди, залежно від посадових обов’язків. Класифікацію посад у межах своїх штатних розписів повинні будуть провести самі держструктури з подальшим затвердженням у Нацагентстві державної служби. Така система має уніфікувати посади і повноваження чиновників, незалежно від того, в якому міністерстві або відомстві вони працюють.
Але ключове нововведення – щодо зарплат. “Піраміду” чиновницьких доходів хочуть перевернути. Якщо сьогодні в зарплаті держслужбовця посадовий оклад становить 30%, решта – різноманітні доплати і премії, то буде навпаки: 70% оклад, 30% – все інше. Можуть переглянути також розміри окремих надбавок. Наприклад, отримати допомогу на вирішення побутових проблем у розмірі 100% від окладу буде проблематично.
При цьому поки незрозуміло, як загалом зміняться умови праці для держслужбовців. Наприклад, є припущення, що під час реформи деякі посади в держстурктурах можуть “скасувати”, а люди, відповідно, виявляться “зайвими”.
Те ж саме щодо зарплат. Премії та доплати зріжуть, а посадові оклади сильно не зростуть. За розрахунками Нацагентства з державної служби, наступного року мінімальні оклади чиновників мають зрости з нинішніх 5129 до 7100 гривень. Але зараз на ці 5 тисяч можуть нарахувати зверху ще 10 тисяч премії, і в підсумку вийде понад 15 тисяч. А на обіцяні 7100 буде покладено тільки трохи більше 2 тисяч доплат, тобто на руки людина отримає менше ніж 10 тисяч гривень.
Утім, у Нацагенстві з державної служби запевняють, що зниження реальних зарплат точно не буде. Навпаки – планується їхнє збільшення.
“Ключова мета реформи – зрівняти зарплати для однакових посад на держслужбі та приватному секторі. Визначати рівень відповідності раз на рік буде Нацагентство. При цьому в проєкті бюджету на наступний рік передбачено збільшення фондів оплати праці на 21,3 млрд гривень (і це без урахування Міноборони, МВС, СБУ та інших силових структур). Скажімо, Державна аудиторська служба отримає майже 1,2 млрд замість 660 млн цього року, МЗС – близько мільярда замість 450 млн, БЕБ – 952 млн замість 390 тощо. Але за деякими відомствами, навпаки, скоротять фінансування зарплатних фондів. Приміром, для Держагентства розвитку туризму – на 26,2% (5,4 млн гривень), Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури – на 43% (мінус 50,5 млн), апарат Мінрегіону – на 16,3% (мінус понад 50 млн) тощо. Тож як у реальності зміниться штатний розпис і зарплати – поки що незрозуміло. При цьому для старту реформи потрібно провести велику підготовчу нормативно-правову роботу, зокрема, на рівні Кабміну. Часу на це залишається дуже мало”, – каже Забловський.
Загалом, як кажуть “старожили”, з держслужби зараз йде великий відтік висококласних спеців.
“Ті, кого вдалося залучити в попередні роки, і хто справді знається на своїй темі, тепер просто йдуть, а на їхні місця або ніхто не приходить, або приходить не зрозуміло хто”, – каже працівник Мін’юсту з багаторічним стажем.
