Виборчі дільниці у Польщі відкрилися о 7:00 (за київським часом о 8:00) і будуть закриті о 21:00. За опитуваннями, у Польщі лідирують п'ять політичних сил. Прохідний бар'єр для партій - 5% голосів, для блоків - 8%.
Детальніше про вибори у Польщі — у матеріалі нижче.
Згідно з останніми даними, лідирує у Польщі консервативна партія “Право та справедливість” (ПіС), головою якої є відомий серед українців Ярослав Качинський. Партія знаходиться при владі з 2015 року, а президент країни Анджей Дуда – також висуванець ПіС. За різними опитуваннями партія має від 31 до 37%.
Головний суперник ПіС – центристська “Громадянська коаліція” (ГК). Її очолює екс-прем’єр та екс-голова Європейської ради Дональд Туск. Середній рейтинг – 30%.
До парламенту майже напевно пройдуть ще три партії: центристський блок “Третій шлях” (11%), коаліція лівих партій та ультраправа “Конфедерація” (по 10%).
Політичні баталії
“Право та справедливість” (ПіС) у своїй політичній кампанії робила акцент на стабільності та традиції. Вказувала, що провела Польщу через пандемію, російське вторгнення в Україну.
Натомість “Громадянська коаліція” (ГК) обіцяє покращити стосунки з Брюсселем, збільшити доходи та інвестиції в освіту й охорону здоров’я.
Між цими двома політичними силами перед виборами відбувалися справжні баталії. Опоненти називали одне одного не лише конкурентами, але й ворогами.
Не лише вибори
Одночасно з парламентськими виборами у Польщі відбудеться референдум з чотирма питаннями: продаж державного майна іноземцям, підвищення пенсійного віку, стіна на кордоні Польщі та Білорусі, допуск нелегальних іммігрантів з Близького Сходу й Африки.
Відносини з Україною
Більш-менш зрозуміло, як складатимуться відносини з Україною у разі, якщо «Право і Справедливість» зможе утримати владу.
Українці багато разів переконалися як у тому, що у скрутну хвилину можна розраховувати на безкорисливу допомогу поляків, так і в тому, що чинний уряд (у разі, якщо залишиться при владі) діятиме прагматично й навіть цинічно, не озираючись на юридичну позицію Євросоюзу чи заклики української влади.
Зерновий конфлікт, який навіть президент Польщі Анджей Дуда (висуванець «ПіС») назвав політико-юридичним (а не економічним), заяви про припинення постачання зброї Україні та підтримки українців, які опинилися в Польщі внаслідок варварського російського нападу на Україну – лише два приклади, які показують, як легко українсько-польський суспільний капітал приноситься в жертву заради виборчих інтересів та боротьби за фермерський чи радикально налаштований електорат.
Якщо ж переможе «Громадянська коаліція» Дональда Туска і їй вдасться створити парламентську більшість у складі його партії, «Третього шляху» та «Лівих сил», сформувати новий уряд, як обіцяють напередодні виборів лідери нинішніх опозиційних сил? Чи зміниться ставлення до України? Чи збережеться підтримка?
Можна не сумніватися, що як ставлення до російської агресії, так і всебічна підтримка України у будь-якому разі залишаться незмінними. Поляки – прагматична нація і найменше хочуть побачити російські танки на своєму кордоні.
І все ж таки цікаво, яким буде позиція нинішньої опозиції, яка має значні шанси на те, щоб уже за кілька днів стати владою, до України та взаємодії з українським керівництвом.
На одній із виборчих зустрічей Дональду Туску поставили пряме питання щодо можливих перших кроків у міжнародній політиці у разі перемоги його партії на виборах. Лідер «Громадянської коаліції» відповів, що польський премʼєр повинен мати в серці дві столиці – Київ та Брюссель, і не має значення, в якому порядку.
Ця відповідь, безумовно, не заперечує важливості співпраці Польщі з США та НАТО, але явно свідчить про думку Туска, де зараз вирішується доля обʼєднаної Європи.
«Громадянська коаліція» та війна в Україні
Лідери опозиції добре розуміють складність ситуації. Один із передвиборчих заходів пройшов у дуже незвичному форматі – нагадував не мітинг виборців, а рутинну нараду чиновників. На нього зібралися досвідчені експерти – генерали, історики, ексміністри, бізнесмени. Ключове питання, як заявив Дональд Туск, це значення для поляків наслідків військової драми російської агресії проти України, про польську безпеку у багатьох вимірах. На думку лідера сьогоднішньої опозиції, ситуація не зміниться найближчим часом і в майбутньому доведеться жити в небезпечній ситуації агресивної російської політики, що буде пріоритетом діяльностей з усіх точок зору: політичної, дипломатичної, економічної.
Але розмова за участю в тому числі й військових експертів йшла і про те, щоб описати картину, побудовану на фактах та аналізі, також для польської громадської думки, відповісти на запитання, де найбільші виклики й шанси для Польщі в контексті цієї складної ситуації.
Головний урок для Польщі, у тому, що Україна навчила поляків, наскільки важливою є політична єдність прозахідної стратегії. Тут немає протиріч між політиками та у головних політичних інтересах. Війна зміцнила віру у прозахідний курс на НАТО й демократію.
«Україна показала, що перш ніж виграти війну, можна виграти інформаційну та пропагандистську війну, –зауважив Туск. – Україна показала, що Росії можна успішно протистояти на полі бою. Показала, наскільки важлива протиповітряна та протиракетна оборона, як важливо викинути зі своїх рядів російську пʼяту колону, як необхідна економічна незалежність від РФ».
План «Громадянської коаліції» щодо України
«Громадянська коаліція» підготувала план із чотирьох пунктів щодо стабілізації польсько-українських відносин.
«Потрібні впорядковані дії. У польсько-українських питаннях не може бути емоцій, – наголосив Туск. – Україна – дуже важливий партнер. Сьогодні їй потрібна допомога, йде війна. Але через якийсь час це буде країна, з якою нам доведеться налагодити відносини з користю для Польщі».
Євросоюз готує €50 млрд на відбудову України. Відомо, що кілька столиць уже домовилися, як використовуватимуть ці гроші. Як Польща братиме участь у відновленні України, як розроблятимуться конкретні проєкти, в яких братимуть участь польські фірми та використовуватимуться польський досвід і технології – один із польських пріоритетів у співпраці як з Україною, так і з міжнародними донорами.
Експерти, повʼязані з чинною опозицією, говорять про необхідність польської участі у великих проєктах реконструкції української інфраструктури, насамперед залізниці та системи автодоріг, про досвід у цих сферах і реорганізацію українських інституцій у цих галузях.
«По-друге, – заявляє Туск, – ми розробимо необхідний план військової допомоги Україні, зокрема й допомогу, яку Польща не може субсидувати».
Наскільки можна судити, співпраця у цій сфері не зупинена. Підписані контракти виконуються. Але очевидно й те, що польсько-українська співпраця у військовій галузі має величезні перспективи і далека від використання всіх можливостей.
Третій пункт плану стосується біженців. Потрібний чіткий регламент, юридичний та організаційний порядок, що передбачає, серед іншого, податкове регулювання й соціальні пільги.
Четвертий пункт стосується «зернової кризи».
Експерти обіцяють представити конкретні рішення щодо інфраструктури логістики, завдяки якій можна буде транспортувати українське зерно до Польщі та далі за її межі. І зауважують, що «зернова криза» стала результатом бездіяльності уряду, який обіцяв фермерам зростання цін.
З іншого боку, статистика свідчить, що українське зерно, яке було продано на внутрішній ринок Польщі, склало близько 10% польського ринку, що ніяк не могло потрясти його і розорити польський фермерів. Тим більше, що все більше йдеться про досвід Румунії, яка для організації українського агроекспорту активно розширює транзитну та портову інфраструктуру, використовуючи кошти ЄС.
«Ми також представимо рішення щодо інфраструктури, завдяки якій можна буде транспортувати українське зерно через Польщу, але за межі Польщі. Але ця інфраструктура насамперед обслуговуватиме польських фермерів», – зазначив Туск. Він пояснив, що йдеться про рухомий склад, правову та логістичну організацію й польсько-українське співробітництво, яке буде прийнятне для польських фермерів.
Передвиборну агітацію практично закінчено – пройшли останні зустрічі з виборцями, настала передвиборча тиша. Але найгостріша виборча кампанія в історії Польщі продовжується. ЗМІ та соціальні мережі продовжують обговорювати скандали останніх місяців і років, афери, як їх називають у Польщі: звинувачення у співпраці з Москвою, порушення закупівлі вакцин та масок під час пандемії, видачу сотень тисяч віз громадянам Азії й Африки, незʼясовані питання до власності нинішнього премʼєра…
Утім, уже в понеділок, 16 жовтня, можливо, дізнаємося, чи збереже Польща налаштований на централізацію та конфлікти з Брюсселем нинішній консервативний уряд. Чи курс зміниться і до влади прийдуть проєвропейські ліберали, ліві та зелені.
