Глава фракції Слуга народу Давид Арахамія запевнив, що певні норми із запропонованого Міністерством оборони законопроєкту про мобілізацію точно не будуть підтримані Верховною Радою і будуть змінені, проте певний примус для тих, хто ухиляється від мобілізації, все ж буде впроваджено, але який саме – ще незрозуміло.
Про це він сказав в ефірі телемарафону.
Відповідаючи на запитання, які норми законопроєкту про мобілізацію, підтриманого нардепами у першому читанні, є абсолютно неприйнятними для провладної фракції, Арахамія сказав, що таких багато.
Зокрема, це норми, що стосуються інвалідів та їхніх доглядачів (змін не буде, залишиться чинна наразі редакція), аспірантів (Арахамія заявив про «несправедливість» збереження броні лише для бюджетників, оминаючи контрактників).
«Третя річ – ми точно не згодні з тим, щоб за рішенням Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) заарештовували рахунки українців всередині країни чи за кордоном. Це просто виглядає, чесно кажучи, якоюсь фантазією тих людей, які писали цей закон. Це точно не пройде, в Раді немає на це голосів», – заявив він.
Також Арахамія назвав дискусійним питання електронних повісток та пояснив, як виникла ця ідея.
«Нікому не подобається, коли їздять ці автобуси ТЦК, які знімають людей з громадського транспорту чи зупиняють, в магазині десь ловлять. Тобто ТЦК на вулицях не влаштовує людей. Ми це знаємо і шукали альтернативний шлях, яким чином зробити так, щоб вони на вулицях не вихвачували людей, а робили так звану заплановану мобілізацію», – сказав він.
Арахамія наголосив, що для цього потрібно «мати всіх в одній системі». Нардеп нагадав про ухвалений у січні закон про цифровізацію армії, який дозволить внести до реєстру всіх військовозобов’язаних. Вони мають отримати «сертифікат захисника» на кшталт COVID-сертифікатів у «Дії».
Як зазначив глава фракції «Слуга народу», цей сертифікат отримуватимуть через інтернет, у центрі надання адміністративних послуг або військкоматі.
Нардеп пояснив, що це потрібно для того, щоб держава розуміла теоретично, скільки людей можуть бути призвані, і спланувати «смартмобілізацію», яка дозволила б попереджати людей про те, що наразі вони, приміром, не в першій черзі, але можуть бути мобілізовані через рік чи якийсь інший проміжок часу. Це дасть змогу військовозобов’язаним підготуватися, почати тренуватися тощо.
Але, як наголосив Арахамія, деякі зараз «ховаються» від мобілізації та навіть не хочуть офіційно працевлаштовуватись у компанії, щоб уникнути обліку. Отже, з огляду на те що «добровільно це робити ніхто не буде», потрібен якийсь примус, зазначив політик.
«Те, що запропонували в Міністерстві оборони та Генштабі – все заарештувати, – не підходить. Це, по-перше, занадто жорстко. По-друге, в державі взагалі немає потужностей. Але треба мати якийсь примус. Ми не знаємо, що це буде. Шукатимемо баланс між першим і другим читаннями», – сказав Арахамія.
Нагадаємо, Кабінет міністрів дав право Територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки працювати цілодобово під час проведення мобілізації та/або під час дії воєнного стану.
Нагадаємо, 30 січня Кабінет Міністрів України схвалив і передав до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію. Коментарі та зауваження до законопроєкту враховані спільно з Генеральним штабом, Урядом та народними депутатами.
7 лютого, Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт щодо посилення мобілізації. 243 народних депутатів підтримали проєкт закону.
