Нещодавно Київрада сформувала постійні комісії та приступила до повноцінної роботи. Член політради партії «УДАР», народний депутат України VII-VIII скликань, який очолював Комітет ВРУ з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму дві каденції поспіль, Артур Палатний розказав про розклад сил в оновленій міськраді, ситуацію з COVID-19, бюджет та плани столичного керівництва на 2021 рік.
Київрада 8 грудня затвердила персональний склад постійних комісій. Відповідно до ухваленого рішення, представники партії «УДАР» очолять дві комісії. Чи задоволені ви результатом?
Голосуванню передували консультації, до яких наша команда намагалася залучити якомога більше депутатів із різних політичних сил. Віталій Кличко з самого початку наголосив: ми хочемо консолідувати всі фракції та не маємо наміру влаштовувати бійку за комісії. На моє переконання, вони сформовані справедливо, збалансовано з представництвом усіх фракцій. Нас це влаштовує.
«УДАР» залишив за собою чи не найважливішу комісію — з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. Чому саме її?
По-перше, це рішення не фракції «УДАР», а всієї Київради. Перелік та персональний склад постійних комісій підтримали 72 депутати. Тому «залишив за собою» в даному контексті є некоректним. По-друге, ця комісія дійсно є важливою, а її рішення — чуттєвими для громади. Відповідальність, зокрема, й репутаційну, за ситуацію у земельних відносинах, будівництві, несе персонально мер. Тому, на мою думку, цілком логічним є те, що комісію очолює людина саме з його команди. Головою комісії став Михайло Терентьєв.
Чому депутати «Слуги народу», фракція яких найменша в складі Київради, очолили стільки ж комісій, скільки й представники найчисельнішої фракції — «Європейської солідарності»? Це можна розглядати як такий дружний сигнал центральній владі…
Партія «УДАР» йшла на вибори не для того, щоб дружити з кимось або дружити проти когось. Ми йшли працювати на розвиток міста і нести відповідальність виключно перед киянами. Тому головним критерієм для очільників комісій був професіоналізм, а не партійна належність, крапка.
Тим не менш, низка депутатів «Європейської солідарності» та «Єдності» були незадоволені формуванням комісій та подекуди навіть відмовлялися від членства. На вашу думку, чому?
Це вже політика, якої, на мою думку, в місцевих радах бути не повинно. Звичайно, для когось з невдоволених депутатів земельна чи бюджетна комісія цікавіша, ніж комісія з цифрової трансформації чи регуляторної політики. Я б радив депутатам не забувати, для чого їх обрали кияни, та залишити персональні амбіції при собі. Обрана киянами Київрада більшістю голосів підтримала саме такий склад комісій. Процедура дотримана, комісії сформовані. Які можуть бути питання?
Віталій Кличко одразу сказав: ми тут заради Києва, і політичні амбіції залишаємо за дверима. Тому «УДАР» очолив дві комісії, як і «Голос», «Єдність», «Батьківщина» чи ОПЗЖ, хоча наша партія отримала більше мандатів. Як бачите, ми не скаржимося на те, що в нас менше преференцій і наші права не врахували. Закликаю всіх депутатів відмовитися від такого деструктивного підходу та почати працювати. Киянам не цікаві сварки та з’ясування відносин, їм потрібен результат і чим швидше, тим краще.
Чи має столичне керівництво чіткий план дій щодо проведення та подолання негативних наслідків локдауну, який, ймовірно, чекатиме на країну в січні?
Складний 2020 рік продемонстрував, що у команди Кличка є план, і вона доволі успішно його втілює. У боротьбі з поширенням пандемії Київ показує найкращі результати, якщо порівнювати з іншими регіонами. Локдаун — важкий, але вимушений крок. Пільги для столичного бізнесу на найближчому засіданні Київради мають бути пролонговані.
Найголовніше тут — діалог. Влада столиці перебуває у постійному контакті з бізнесом, буквально в листопаді була зустріч з рестораторами, які найбільше страждають від карантинних обмежень. Бізнес бачить ці кроки і ставиться до них з розумінням. Врешті-решт, від локдауну страждає не тільки бізнес, міський бюджет також втрачає великі кошти. В цій ситуації всім важко.
Наскільки контрольована зараз ситуація із хворими на коронавірус у Києві, та якою є завантаженість закладів охорони здоров’я? Чи вистачає лікарняних місць?
Рівень захворюваності зростає, і я з острахом уявляю наслідки новорічних і різдвяних свят, якщо всі ми нехтуватимемо безпекою. Закликаю киян і всіх українців обмежити перебування в натовпі, пам’ятати про елементарні правила, які можуть зберегти здоров’я і життя оточуючих. Не можна забувати і про сезонні епідемії ГРВІ та грипу. Додаткове навантаження на медичну систему зараз може виявитися фатальним.
Ситуація в столиці контрольована. Так, цифри великі — під 2 тисячі нових випадків за добу — але не слід забувати, що столиця робить найбільше тестів. Наповненість у комунальних медзакладах — приблизно 50 відсотків, місто працює над збільшенням кількості ліжко-місць. Власними силами Київ підготував майже 5 тисяч ліжок у комунальних медзакладах, з них 2117 ліжок – з подачею кисню.
Столична влада вже почала логістичну підготовку для приймання і зберігання вакцини. Щоб якомога більше киян могли зробити щеплення, коли вакцина прибуде до України.
Які видатки на охорону здоров’я будуть передбачені у міському бюджеті на 2021 рік?
Проєкт бюджету оприлюднений. На фінансування закладів охорони здоров’я та виконання цільових програм у ньому передбачено 5,5 мільярдів гривень. Плюс, збережеться субвенція з державного бюджету.
В цілому, видатки на захищені статті відповідають, або навіть перевищують минулорічні показники. Попри кризу та пандемію, доходна частина збільшиться на 1,3 відсотка або на 755,2 мільйона гривень. Так, це небагато, але зростання принаймні є. Думаю, що депутати підтримають запропонований проєкт на наступному засіданні.
Ваша команда озвучує доволі суттєвий перелік інфраструктурних об’єктів, будівництво яких у Києві заплановано на наступний рік: станції метро, мости, площі. Чи не занадто це амбітні плани у кризові часи?
Віталій Кличко очолив Київ у 2014 році і за цей час неодноразово демонстрував свою здатність бути ефективним менеджером в найскладніших умовах. Я впевнений, коронакриза не завадить реалізувати проєкти, про які ви згадали.
Станції метро «Мостицька» та «Проспект Правди» планується здати у грудні 2021 року. Вже розпочаті реконструкція та благоустрій Арсенальної площі, перший з радянських часів капітальний ремонт Центрального автовокзалу. Особлива увага, як і в попередні роки, буде приділена туристичним об’єктам. Новий пішохідний міст на Оболонській набережній, реконструкція першої черги Солом’янського ландшафтного парку, будівництво велодоріжки вздовж Набережного шосе, яка з’єднає Контрактову площу та міст Патона. Це тільки кілька з багатьох проєктів, які, я переконаний, будуть профінансовані та виконані у повному обсязі.
Джерело: УНІАН
