Щільна забудова у великих містах, неправильне використання та неочищення зливнівок, а також відсутність рослин – це три головні причини потопів, один з яких стався 15 червня у столиці. У Києві сьогодні вулиці перетворилися на річки, подекуди провалився асфальт, а зі зливнівок били метрові гейзери. Проблема зі зливовою каналізацією на території великих міст існує не один рік і, на жаль, буде ще існувати досить довго, бо не всі причини можна усунути в один момент.
Про це в коментарі Інформатору розповіла екологічний аудитор Тетяна Лампіка. Зазначимо, що найбільших проблем у Києві сьогодні зазнали центральні райони, де за останні роки з’явився не один сучасний ЖК.
“Будівельні норми дотримуються на папері, але вони відсутні в реальному житті. Тобто пояснюються потопи великою кількістю нової забудови та прорахунками, зробленими таким чином, щоб отримати дозволи на будівництво та підключення до каналізацій. І це є найвірогіднішим поясненням ситуації, що склалася”, – пояснює Лампіка, яка має першу освіту у сфері технології будівництва.
Вона розтлумачує, що вся підземна каналізація під великими містами, які були забудовані до 2000-х років, мала б витримувати певну кількість зливових і каналізаційних стоків. Але всі ці системи розраховані для певних об’ємів. І ці об’єми вже тоді йшли з додатковими кубометрами з розрахунку на те, що будуть якісь забудови, з урахуванням планів на 10-15 років.
Але за ці роки кількість забудови велась настільки активно, проводилися добудови і перебудови, які не враховували завданого тиску на існуючу каналізаційну систему.
“Мало того, розробники ще грішать тим, що можуть змухлювати, щоб отримати дозвіл, наприклад, сказати, що об’єму буде трішки менше, зробити прорахунки, використовуючи неправильні коефіцієнти тощо. Є певні кроки вліво-вправо, щоб зробити потрібний об’єм, який потім буде збільшений з запуском експлуатації будівлі”, – пояснює вона.
Лампіка до цієї ж проблеми зараховує несанкціоноване будівництво, ведення спеціалізованого бізнесу (наприклад, автомийки, перукарні, ресторани тощо), який використовує великі об’єми води, що також потенційно може посилювати тиск на каналізаційні системи або зливнівки, бо не всі підприємці є добросовісними і дотримуються правила щодо заборони скидувати технічні води до зливнівок. Навпаки, велика кількість такого роду бізнесів взагалі може підключатися не до загальної системи каналізації, а скидати свою технічну воду через зливнівки. Звідси і з’являються неконтрольовані об’єми води, які призводять згодом до проблем під час опадів.
Ще одна проблема – неможливість прочистки зливової каналізації, що призводить до набирання води, гейзерів і інших “водоспадів”, які потенційно можуть викликати зсуви ґрунту чи великі дорожні аварії. Наприклад, на певних ділянках території зливнівки неможливо прочистити, бо вона була або замурована або в якихось випадках і місцях непродумана до кінця для того, щоб її можна було прочищати час від часу (наприклад, дорожні зливнівки).
І такі проблеми є хронічним захворюванням здебільшого для великих міст. Навіть в інших країнах. Бо і там розрахунки можуть бути застарілими, а системи – не справлятися з сучасними змінами. Періодично, так само затоплює американців чи італійців тощо, але на прикладі великих міст України бачимо, що проблеми не є періодичними, а системними, додає експерт.
“А якщо проблема буде спостерігатися системно, то можна з упевненістю сказати, що все-таки каналізаційні системи не можуть впоратися саме з великою кількістю забудови, наприклад, за останні роки. І треба переплановувати, перебудовувати всю каналізаційну систему, щоб уникнути таких потопів у подальшому”, – розповідає Лампіка.
Третя, і не менш актуальна проблема, – знищення рослинності, недостатня кількість дерев, які б поглинали і утримували великі об’єми опадів. І, навпаки, чим більше рослинності, тим більше водоспоживання ними.
“Тобто всі ці опади дуже інтенсивно всмоктуються в ґрунт, забираються зеленими насадженнями, які знаходяться на конкретній території. А якщо воно забудовано, замість ґрунту – асфальт, і всі опади накопичуються і не забираються з поверхні. Це те ж саме, як відкрити кран – і направити воду напряму у зливнівку. А тепер, наприклад, у тебе вода йде з запізненням. Бо злив прикритий або й зовсім закритий пробкою. І вода накопичується (наприклад, на дахах) – і йде через зливнівки в загальну систему вже в більших об’ємах. Вона йде нерівномірно, збирається з різних місць і потім вже під напором і з більшим тиском рве ті труби. І тут треба враховувати засмічченість і інші речі, які так само призводять до аварій, які ми потім маємо можливість бачити на прикладі тої ж ситуації у Києві”, – додала Тетяна Лампіка.
Якої біди накоїла злива 15 червня у столиці
Потужна злива у Києві 15 червня обернулася тим, що викликала непроїзні шляхи, затримки у русі транспорту, провал доріг і руйнування асфальту на вулиці Антоновича в Голосіївському районі Києва. Подекуди затопило навіть переходи і магазини в них.
На певних ділянках, де накопичувалася вода, вона гейзером виштовхувала назовні воду. Згодом в КМДА повідомили, що міські служби працюють над ліквідацією наслідків негоди у посиленому режимі. За словами представників міської влади, система дощової каналізації не може одразу впоратися, адже не розрахована на таку кількість опадів. Гідрослужби “Київавтодору” усувають підтоплення на кількох вулицях Голосіївського, Дарницького, Деснянського і Дніпровського районів. А також чергують на місцях можливих підтоплень.
