Це історичне фото того самого пуску «Нептуна» по крейсеру «Москва», який потопив його.
Про це інформують Економічні Новини з посиланням на «Українську правду»
13 квітня 2022 року було, може, найгіршим днем для того, щоб намагатися потопити крейсер “Москва” – погода стояла жахлива, пише “УП”.
Від самого ранку небо над Чорним морем уздовж українського узбережжя затягнули важкі дощові хмари. Вони висіли суцільною поволокою на висоті всього кілька кілометрів над водою, і через них годі було хоч щось розгледіти в морі з неба.
“УП” повідомляє, що близько 16 години 13 квітня звичайний радар показував велику ціль приблизно за 120 км від берега. Ці дуже несподівані дані отримав оператор комплексу “Нептун” та зрозумів, що об’єктом такого розміру в цьому секторі Чорного моря міг бути тільки один – флагман ЧФ РФ крейсер “Москва”.
Через те, що над морем стояли щільні хмари, сигнал від радара відбивався від них до поверхні води, а від води назад до хмар.
“У нас на момент вторгнення не було загоризонтних радарів, і Росія про це знала. Але так як хмари стояли дуже низько і сигналу із цього коридору між водою і хмарами нікуди було подітись, то радар несподівано добив аж до “Москви”, – пояснює співрозмовник УП.
Росіяни були настільки впевненими у власній недосяжності для українських сил, що, як припускають наші співрозмовники, ймовірно, навіть не активовували системи ППО. Хоча навіть увімкнені вони б мали великі проблеми з “Нептунами”.
“Нептун” – це тихоходна ракета на рідкому паливі, яка підкрадається до корабля непомітною до самого останнього моменту. Аж поки уже не пізно. Її звичайні системи ППО майже не бачать, бо вона летить над самою водою”, – пояснює в розмові з УП співрозмовник з-поміж членів РНБО.
У західній пресі існує своя версія подій.
За даними “The New Yorker”, 13 квітня Україна відправила запит у європейський центр НАТО з проханням підтвердити координати цілі й отримала звідти підтвердження. А видання “The New York Times” переконувало, що для виконання запиту України було задіяно американський літак-розвідник “P-8 Посейдон”, який і надав точні координати. Таку ж інформацію надавало профільне видання “Navy Recognition”.
Щоправда, в українських військових колах скептично ставляться до надмірного перебільшення ролі союзників.
І 13 квітня російський крейсер несподівано сам зайшов у зону ураження українських ракет. Щойно його зафіксували, близько 16-ої години відбулося два пуски “Нептунів”, які один за одним вилетіли в бік “Москви”.
“Українській правді” вдалося дістати фотографію цього історичного пуску ракет.
Історичний день, історичний момент, історичний кадр.
Але найцікавіша фаза операції почалась якраз після того, як ракети понеслись у море.
За розрахунками ракетників, політ “Нептунів” на таку відстань мав скласти трохи більше 6 хвилин. Але як дізнатись, чи влучили ракети?
Як переконують співрозмовники УП, знайомі з ходом операції, оператори “Байрактарів” відмовлялись вилітати для верифікації влучання: над хмарами вони б нічого не побачили, а летіти під хмарами – це 100% збиття.
“Тому ніхто не знав, чи вдалося влучити. Але потім прийшли дані, що “Москва” влупила повний вперед. Це значило, що щось таки сталось. З траєкторії було видно, що крейсер хотів сховатися за “вишки Бойка”. Це великий металевий об’єкт, і коли летить ракета, то вона захопить спершу вишку як ціль, а корабель за нею буде в безпеці”, – розповідає не під запис співрозмовник УП в середовищі ракетників.
Паралельно з тим до “Москви” одночасно з різних боків кинулось чотири кораблі. Але саме тоді на морі почався несподіваний шторм, і будь-які рятувальні операції дуже ускладнились.
Коли українські військові зрозуміли, що з Криму до “Москви” вийшов буксир, то їм стало очевидно: ситуація на крейсері критична.
Один із чільних нинішніх силовиків написав тієї ночі журналістам УП: “Москва – все”.
Навіть добуксирувати завалений на лівий борт крейсер до Криму було уже неможливо.
Перші критичні години були втрачені через шторм.
Сама природа і Вищі Сили допомогли Україні відправити флагман окупаційного флоту туди, куди її послали захисники острова “Зміїний” ще 24 лютого, у перший день повномасштабного вторгнення.
Нагадаємо, після успішних державних випробувань у 2020-му, “Нептун” прийняли на озброєння, але в реальності проєкт поставили на паузу. Лише під кінець того року, зокрема після зустрічі керівника КБ “Луч” Олега Коростельова і Володимира Зеленського, на “Нептун” знайшли гроші.
Перший повноцінний комплекс на новому шасі від “Татри” був зібраний у серпні 2021 року перед парадом до 30-ої річниці Дня Незалежності.
