Вітрова енергетика активно розвивається по усьому світові. Таке альтернативне джерело енергії забезпечує регіони економічним зростанням і зберігає природні ресурси. Значною ж перевагою для України під час війни є те, що ВЕС стабільно виробляють і постачають електроенергію.
Територією з найкращими вітровими потоками в нашій країні, попри узбережжя Чорного та Азовського морів, є Закарпаття, кажуть експерти. Однак, у регіоні панує низка думок щодо впливу будівництва та роботи вітроагрегатів у горах. Зокрема, у місцевих часто запитують: «Чи можливе зникнення води через вітряки?»
У коментарі журналістам доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, наразі завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування географічного факультету Ужгородського національного Університету Степан Поп пояснив: безпосередньо при експлуатації вже побудованої вітрової електростанції жодного впливу ні на кількість, ні якість поверхневих чи підземних вод не здійснюється незалежно від того, де вона побудована, позаяк вода для роботи вітроагрегатів узагалі не використовується. Водночас на стадії будівництва обʼєктів ВЕС тимчасовий вплив має місце в межах допустимого природоохоронними нормативами.
«На стадії будівництва короткочасний вплив здійснюється на поверхневі води. Зокрема, аби побудувати опору для вітроагрегата, потрібно вирити котлован, у який закладається залізобетонний фундамент, здатний надійно утримувати важку високу конструкцію, яка піддається дії нерідко сильних поривів вітру. Залежно від локації, де будується вітряк, вивчається геологічне середовище, проводяться геологопошукові роботи для зʼясування вимог до облаштування фундаменту опори. Що стосується Полонини Рівної, то, за попередніми дослідженнями фахових геологів, тут умови для спорудження ВЕС дуже сприятливі. Адже в основі геологічної будови гірських територій полонини Рівної залягають корінні скельні породи флішової формації, які є стійкими до ерозійного розмиву. Тому короткочасне розкриття котловану глибиною близько 4 м, у який закладається фундамент опори, не супроводжуватиметься значними за інтенсивністю ерозійними процесами та перенесенням ґрунтових мас на прилеглі території або ж забрудненням поверхневих водних стоків. При рясних дощах певний вплив на поверхневі стоки можливий», — розповів пан Степан, наголосивши: цей вплив буде короткочасним тільки на поверхневі води й незначним за інтенсивністю.
Однак, за словами професора, при проведенні будівельних робіт здійснюються відповідні заходи для мінімізації впливу на довкілля. На це, до слова, вказують і експерти при оцінці впливу планованої діяльності. Наприклад, рекомендується попередньо зрізаний верхній шар ґрунту складувати на окрему ділянку і потім використовувати його для рекультивації порушеної частини з максимальним збереженням у ньому біоти, зокрема безхребетних організмів.
«Коли побудують ВЕС, рекультивують порушену ділянку, там відновиться рослинність, яка характерна для даної території. Не рекомендується засівати землю придбаним у магазині насінням трави. Варто зачекати, коли рослинність відновиться природно. Навіть червонокнижні на таких відкритих ґрунтах добре поширюються», — зазначив Степан Поп.
Ба більше, щоб мінімізувати вплив на довкілля, будівельники риють котловани не одночасно, а послідовно, рекультивувавши перший — відкривають другий і так по черзі забудови всієї ВЕС.
Наразі ж підземні води на полонині Руна є високої якості: вони придатні як питна джерельна вода, каже пан Степан. Це з’ясував на підставі лабораторних аналізів проб геолог його творчої групи з оцінки стану довкілля на Полонині Руна. Він запевняє: ні при будівництві, ні при експлуатації ВЕС підземні горизонти забруднені не будуть і жодного впливу на кількість підземної води не відбуватиметься.
Підсумовуючи, певний вплив на довкілля відбувається при будь-якому будівництві. Однак, під час спорудження та наступної довготривалої експлуатації вітрових електростанцій він буде в допустимих межах будівельних норм і природоохоронного законодавства як на водне середовище, так й інші його складові.
