Монетизацію субсидій на оплату житлово-комунальних послуг мають упровадити вже в березні наступного року. У Кабінеті міністрів ще розглядають варіанти "реформи" та думають, як скоротити кількість субсидіантів.
В опалювальному сезоні 2016/17, за прогнозами Мінсоцполітики, кожен другий українець отримуватиме субсидії. На це з державного бюджету витратять 52 млрд грн, зазначає віце-прем’єр Геннадій Зубко. Водночас експерти називають більш песимістичний сценарій: на “комунальну знижку” державі наступного року доведеться витратити до 80 млрд грн. У 2017-му кількість субсидіантів скоротиться завдяки різкому зростанню мінімальної зарплати до 3200 грн (у Мінфіні планують заощадити 4,8 млрд грн), ще 5 млрд грн щороку заощаджуватимуть на субсидіях завдяки роботі Фонду енергоефективності. Сайт “Сегодня.ua” з’ясував, що очікує субсидіантів наступного року та кому стане складніше отримати допомогу від держави.
Як урізують субсидії: скорочують нормативи, розраховують на енергоефективність і піднімають мінімалку
Субсидія сьогодні захищає далеко не бідних громадян, упевнена експерт з питань соціальної політики Інституту соціально-економічних досліджень Маріанна Онуфрик. Так, за оцінками ПРООН, тільки 13% субсидіантів насправді можна вважати бідними. Для того щоб отримати “знижку на комуналку”, треба надати тільки два документи: заяву та декларацію про доходи.
“Дуже спрощено доступ до субсидій, враховуються тільки доходи, і єдина перешкода – покупка від 50 тис. грн. Не враховується майно, скільки машин, яхт, спосіб життя, доходи від депозитів. Тобто це дуже суб’єктивні умови. Багато громадян зловживає цим. Є такі тенденції, коли люди, щоб відповідати вимогам щодо субсидій, вдаються до тінізації заробітної плати. Люди звертаються до своїх роботодавців з проханням офіційно виплачувати мінімальну зарплату, щоб претендувати на субсидію”, – упевнена експерт.
Систему призначення субсидій, вважає Маріанна Онуфрик, необхідно ускладнити. Наприклад, у Франції на субсидію не можуть претендувати громадяни, які живуть у власних квартирах або будинках.
Одна з головних проблем чинної системи нарахування субсидій, упевнений заступник голови департаменту “Нафтогазу” Олексій Хабатюк, – відсутність механізмів уникнення шахрайства. “Тут дуже багато аспектів, і питання мертвих душ, заниження своїх доходів і так далі”, – пояснює експерт.
Крім того, на думку експерта, чинні нормативи споживання є завищеними. Так, субсидія нараховується на соціальну норму споживання, а за “зайві” кубометри газу, води, Гкал тепла та кВт*год електроенергії доводиться платити самим. За кілька років в Україні, наприклад, норму споживання газу скоротили вдвічі – з 11 до 5,5 кубометрів на квадратний метр. Якщо раніше у квартирі площею 30 квадратних метрів субсидія “покривала” 330 кубометрів газу, після зниження нормативів – усього 165 кубів.
У “Нафтогазі” підрахували: реальне споживання газу – 4 кубометри на квадратний метр. Як повідомляє джерело “Сегодня.ua”, у Кабміні планують скоротити нормативи споживання наступного року, відразу після закінчення опалювального сезону. Як наслідок, субсидію виділятимуть на менший обсяг ресурсів, а українцям, які не утеплили своє житло, доведеться платити більше навіть із субсидіями.
Маріанна Онуфрик зазначає: підвищення мінімальної зарплати дасть змогу скоротити кількість тих субсидіантів, які тримали частину своєї зарплати в тіні для того, щоб менше платити за “комуналку”. За інформацією джерела в Міністерстві фінансів, наступного року в результаті підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн держава заощадить на субсидіях 4,8 млрд грн. Так, 40% тих, хто працює, декларують зарплату в розмірі 1450 грн, і левова частина з них оформили субсидії, наступного року доходи таких українців зростуть удвічі, а розмір субсидії перерахують у бік зменшення.
“Громадяни брешуть уряду про розмір своїх доходів, а уряд бреше громадянам, що в нас такий прожитковий мінімум. Уряд має визнати, яким у нас є насправді прожитковий мінімум, і визнати, наскільки ми можемо його виконати”, – впевнена експерт Інституту соціально-економічних досліджень.
Ще один інструмент для економії бюджетних грошей – створення Фонду енергоефективності. За словами віце-прем’єра Геннадія Зубка, Фонд має розпочати роботу у квітні наступного року. Планується, що бюджетні кошти поступово будуть переспрямовуватися із субсидій до Фонду.
“Зараз ми переключилися на механізм субсидій. Але це велике навантаження на бюджет. Ці суми і далі зростають. Цього року закладено суму в 41 млрд грн. Справжній ціновий шок відбудеться в цей опалювальний сезон. За прогнозами Мінсоцполітики, кількість субсидіантів може зрости до 7-9 млн, а сума субсидій – до 80 млрд грн. Потенціал економії на субсідіях – 25 млрд грн. За попередніми оцінками, якщо Фонд запрацює, щороку можна буде заощаджувати на субсидіях 5 млрд грн”, – розповідає аналітик Українського центру європейської політики Дмитро Науменко.
Фонд виділятиме кошти на термомодернізацію житла, після чого втрати енергії в таких будинках можуть скоротитися на 50%.
Що ще чекає українців: субсидії грошима та масштабна верифікація
“Монетизацію субсидій обговорюють у Кабінеті міністрів. Прем’єр-міністр, Світовий банк і робоча група Кабміну. Уряд про це думає. Нарешті усвідомлення того, що монетизація необхідна, з’явилося”, – розповідає представник Мінфіну, керівник офіса реформ Яна Бугримова.
За словами експерта, як показав аналіз споживання енергоресурсів минулого року, українці із субсидіями спалюють більше газу. У Кабміні впевнені: якщо гроші на субсидії видати українцям “на руки”, з’явиться стимул для економії – чим менше витратили на “комуналку”, тим більше грошей залишилося.
Зараз уряд розглядає дві головні моделі монетизації. Перша – платити гроші теплокомуненерго (ТКЕ), які компенсуватимуть субсидії, друга – переказувати гроші, виділені на субсидії, безпосередньо споживачам. Друга модель також має декілька варіантів. На картки можуть переказувати всі гроші, і українці зможуть витрачати їх на свій розсуд, або ж на картки переказуватимуть тільки заощаджені кошти, якщо субсидіант використав ресурсів менше, ніж передбачено соціальною нормою.
Якщо віддавати українцям гроші, які держава виділила на субсидії, вважає Яна Бугримова, є небезпека того, що замість оплати “комуналки” кошти просто проїдять. Та і з цієї ситуації в Кабміні передбачили вихід: зобов’язати українців витрачати гроші не на власний розсуд, а тільки на комуналку та енергоефективність.
“Моя особиста думка: я б шла поетапно, тому що ця зміна має ризики. Ми не знаємо, як поводитиметься людина, якщо ми на картку віддамо всі гроші, і не буде обмежень у використанні. Я не впевнена, що в такому разі не впаде платіжна дисципліна. Кінцева мета – дати гроші людям. Має бути підготовлено технічне рішення: які картки і на якій базі. Можливо, треба починати з монетизації залишків, тоді ми уникаємо ризиків несплати. Потім треба переходити на повну монетизацію”, – розповідає Яна Бугримова.
За планами Кабміну, монетизацію для ТКЕ впровадять у березні наступного року, а монетизацію для споживачів – 2018-го.
Також експерти погоджуються – треба впровадити систему верифікації одержувачів соцвиплат, і шукати не тільки “мертві душі” та тих, хто зробив покупку на суму від 50 тис. грн, а й тих, хто приховує свій реальний дохід. “Не виконавши це, переходити до монетизації – це множення проблем. Мотивація до шахрайства зростатиме”, – упевнений представник “Нафтогазу” Олексій Хабатюк.
До речі, процес масштабної верифікації одержувачів соцвиплат у Мінфіні запустили ще на початку року. Зараз система, як зазначають у відомстві, працює злагоджено – спеціальний відділ міністерства перевіряє всіх, хто оформив субсидію, отримує пенсію або інші виплати з держбюджету.
