У владі знову розглядають варіанти економічного бронювання від мобілізації й пояснюють, для чого це потрібно.
Про що йдеться, розповідають журналісти в ексклюзиві TSN.ua.
Новий законопроєкт = удару по економіці?
Місяці роботи та нарікання від суспільства. Один законопроєкт про мобілізацію поданий до Ради напередодні новорічних свят повернули ініціатору. За цей час, що від суспільства, що від військових, що від бізнесу влада вислухала низку зауважень щодо документу.
Натомість вже у 2024му році, в ВРУ зареєстрували новий законопроєкт. Вже 7 лютого нардепи підтримали його в першому читанні. Мало того, що уповноважений з прав людини виписав низку зауважень, то вже й не змовчав бізнес, там були налаштовані радикально: новий законопроєкт, заявили, вдарить по економіці. Але запропонували, що можна зробити, аби цього не сталося.
Економічне бронювання: в Раді нова пропозиція
Отож, про економічне бронювання просить і бізнес. До слова, раніше такий варіант вже озвучувався, мовляв, ти або воюєш, або працюєш і платиш податки. Тоді суспілство на таку ідею відреагувало неоднозначно, тепер ця пропозиція прогриміла ще гучніше. Адже, крім питання справедливої мобілізації, ротації та демобілізації військових, які уже от майже два роки як на фронті без відпочинку, у президента було ще одне застереження до такого масштабного поповнення Збройних сил як фінансування новобранців: “Мобілізація у такому форматі буде коштувати Україні додатково 500 мільярдів гривень. Тому я як президент України, як людина, яка багато часу витрачає, щоб знайти фінансову підтримку, то я хотів би знати від міністра фінансів, звідки гроші”.
“І люди треба, і гроші треба”
І потрібно визнати, що питання грошей насправді не менш складне, ніж питання справедливості. Якщо мобілізувати додаткові сотні тисяч людей і не мати ресурсів на амуніцію, зброю та зарплату, це може не вирішити проблеми, а навпаки їх загострити. У президента навіть заявили, що на одного військового четверо людей мають працювати. Отож варіанти два: ти або працююєш, або воююєш, третього не дано. Про це заявив і заступник глави
“І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює “в білу”, і тому їх видно. А щоб всі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано. Зараз є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити бюджету ці гроші”, – сказав заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма в коментарі виданню “Українська правда”.
Заява Зеленського та як на ділі виглядатиме економічне бронювання?
Таку ж арифметику раніше офіційно озвучував і Зеленський. Отож, виходячи з наявних розрахунків, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч людей, а саме про таку кількість раніше мовилося, необхідно економічно забронювати до двох мільйонів осіб.
Навколо такої пропозиції точаться дискусії, не можуть дійти згоди у парламенті і щодо того, які ж мають бути критерії для економічного бронювання. Українська правда пише, що Офіс президента та ініціативна група нардепів, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, мають різні концепції щодо того, хто має потрапити в ці умовні два мільйони та скільки це має принести доходів державі.
На Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок. Нижня “межа входу”, яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання, – 30-35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень. А от група Наталухи розробляє інший проєкт: він базується на впровадженні спеціального квазіподатку, простими словами – це такий собі військовий збір. Тобто, якщо роботодавець хоче подати своїх працівників на економічну “бронь”, то він має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього зверху ще 20 тисяч гривень до бюджету.
Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам.
Журналісти пояснюють, модель, яку розглядають у групі Наталухи, має дозволити акумулювати всі додаткові гроші, які стануть для України певним спецфондом, який витрачатиметься виключно на потреби оборони. А от у моделі Банкової, яка фокусується на концептуальному “обіленні” економіки, усі податки на доходи фізосіб, а це приблизно 40% надходжень, підуть у місцеві бюджети, а не у державний і як показує попередній досвід, забрати їх звідти на ЗСУ може бути досить складно. За середньозваженого сценарію, пишуть у виданні, додаткові надходження до оборонного бюджету можуть скласти від 200 до 350 мільярдів гривень за рік. Це дуже відчутна сума. Щоб зрозуміти наскільки, варто згадати, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ в 2024 році складає орієнтовно 270 мільярдів гривень.
Мобілізаційний потенціал в Україні
Аби зрозуміти, як така пропозиція має функціонувати на практиці, в ініціативній групі взялися робити розрахунки щодо людей й дійшли висновку, що станом на зиму 2024 року в Україні теоретично є 11,1 мільйона чоловіків, які підлягають мобілізації. Саме стільки чоловіків від 25 до 60 років мають реєстраційний номер платника податків, кажучи простіше – ІПН. Один мільйон вже в армії, здавалося б, ще стільки потенційних мобілізованих, але ні. Адже з цих 11-ти з половиною мільйонів, ще півтора мільйони чоловіків мають певну групу інвалідності, ще мільйон за кордоном, цілих 3 мільйони залишилися на тимчасово окупованих територіях і це рахуючи від 2014 року.
А ще майже мільйон чоловіків, які перебувають в Україні, вмудряються не працювати, не платити податки і не служити в армії, пише “Українська правда”.
У матеріалі видання зазначається, що наразі в Україні можна мобілізувати близько 4,5 мільйона. Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма заявив, що в тилу 4 або 5 осіб мають працювати на одного мобілізованого. Звідси і беруться цифри, про які ми казали вище: щоб мобілізувати 500 000 осіб, потрібно забронювати від мобілізації до 2 млн осіб. Щоправда, сам бізнес не впевнений, чи така схема проживе бодай трохи.
Співрозмовники УП в Американській торговій палаті, куди входять більшість українських представництв компаній зі Штатів, розповідають, що автори ідеї економічного бронювання зверталися до них по консультації, перед тим як виносити цю ідею на публіку: “Ну у нас, можливо, і знайшлись би компанії, які б взялися за таку можливість. Але поки що ми не уявляємо, як можна це проговорити з народом: що одні будуть працювати, а інші мусять воювати. Тому підтримки з нашого боку цій ідеї не буде”.
Й так воно є, тут з одного боку говорять про справедливу мобілізацію.
“Війна для бідних”: плюси та мінуси такої пропозиції
А тут по факту знову постає загроза, що суспільство вибухне лозунгами, що “війна для бідних”. Водночас з іншого боку, таке рішення може дати старт стабільному надходженню коштів для утримання армії. Й якщо раптом американський Конгрес чи якийсь черговий європейський Орбан заблокують допомогу, Україна могла б самотужки утримувати військо. Отож, є свої плюси та свої мінуси у таких пропозицій. Зазначимо, що наразі це лише ідея і вона може бути змінена, може бути скасована, а може бути й прийнята.
Коли запрацює закон?
Нагадаємо, що дедлайн подачі правок до проголосованого у першому читанні законопроєкту про мобілізацію спливає 21 лютого. Станом на 19 лютого, до законопроєкту про мобілізацію народні депутати вже подали 1276 правок.
За оптимістичного прогнозу, новий закон у разі ухвалення Радою та підпису президента може набути чинності не раніше ніж у квітні. Про те, які ще були правки до документу, детальніше ми розповідали у нашому попередньому випуску, лінк на який ви зараз бачите на екрані.
