Проведення центральним банком операцій зі стерилізації ліквідності банків (залучення їхніх грошей), різновидом яких є випуск депозитних сертифікатів, - це не новація НБУ, а стандартна практика центральних банків з управління процентними ставками. "Дорогі гроші", тобто високі процентні ставки, стимулюють зберігати кошти, відкладаючи покупки "на потім" (в тому числі і покупку валюти).
В Україні навколо цієї поширеної, але малозрозумілої практики сформувалося кілька міфів, на яких нерідко спекулюють і до сьогодні.
Володимир Лепушінскій, заступник директора департаменту – начальник управління монетарної політики Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ, розвінчує ці міфи.
Міф 1. НБУ забирає з економіки гроші, яких їй і так не вистачає.
Реальність: Випускаючи депозитні сертифікати, НБУ не позбавляє банки грошей.
Депозитні сертифікати – високоліквідні інструменти, які не обмежують проведення банками операцій. По-перше, терміновість цього інструменту дуже коротка. По-друге, банк може легко продати їх іншому банку. По-третє, банк може отримати кредит від центрального банку або іншого банку під заставу сертифікатів.
Таким чином, твердження, що НБУ проводить жорстку монетарну політику тому, що використовує депозитні сертифікати – некоректне. Для того, щоб говорити про жорсткість або м’якість політики необхідно аналізувати процентні ставки.
Міф 2. Забираючи гроші банків на депсертифікати, НБУ позбавляє банки можливості кредитування.
Реальність: Банківське кредитування і випуск НБУ депозитних сертифікатів – не зв’язані процеси.
При видачі банками кредитів, обсяг ліквідності в банківській системі в цілому не зменшується. Банки створюють кредитні гроші.
Для того, щоб банк видав кредит, йому не потрібні гроші на коррахунку в центральному банку. При кредитуванні банк робить у своєму балансі дві синхронні операції: з боку активів – збільшує заборгованість клієнта по кредиту, з боку пасивів – збільшує залишки на розрахунковому рахунку цього ж клієнта.
Кредитні гроші створені – вони у клієнта на рахунку і він може ними розпоряджатися. На цьому етапі центральний банк взагалі відсутній.
Тому говорити, що депозитні сертифікати для банків – це альтернатива кредитуванню, неправильно. Банки можуть одночасно, і кредитувати, і розміщувати гроші на депозитні сертифікати. Навіщо втрачати прибуток, адже можна заробити на цих операціях одночасно?
Міф 3. Витрати на сплату відсотків по депсертіфікатам НБУ – це безцільна емісія гривні “в трубу”.
Реальність: Витрати на виплату відсотків по депозитних сертифікатах покриваються за рахунок доходів НБУ, а не за рахунок друкування нових грошей. При цьому витрати НБУ на депозитні сертифікати – це ціна за стабільність гривні.
Процентний дохід за депозитними сертифікатами НБУ платить не за рахунок емісії. Емісія – це створення нової гривні, якої до цього в обороті не було. НБУ ж фінансує свої витрати за рахунок доходів. У свою чергу, доходи Нацбанку формуються з коштів, що виплачуються Міністерством фінансів в рахунок обслуговування держоблігацій в портфелі НБУ і обслуговування банками отриманих кредитів рефінансування.
Гарна новина полягає в тому, що витрати НБУ на процентні виплати за депсертіфікатами будуть скорочуватися в міру досягнення цінової стабільності. Чим нижча інфляція, тим більше НБУ може знижувати ставки за депозитними сертифікатами.
