Суд у повному обсязі задовольнив позов генпрокуратури РФ, яка вимагала визнати власників підприємства "екстремістським об'єднанням" і передати акції "Конті-Рус" у дохід держави.
Як повідомив суд, акції двох фабрик і ще двох пов’язаних з ними компаній передали державі на підставі того, начебто їхні власники “здійснюють дискредитацію збройних сил Росії, а також надають активні дії щодо фінансової підтримки збройних формувань України”. Серед власників суд назвав двох російських громадян, шістьох іноземців, дві російські компанії та дві юрособи з реєстрацією на Кіпрі та Віргінських островах.
Також відповідно до цього рішення Борису Колеснікову, Рінату Ахметову, колишнім нардепам Сергію Кию, Юрію Черткову й деяким іншим особам заборонили діяльність на території Росії.
За інформацією росЗМІ, попри те, що у звіті “Конті-Рус” за 2022 рік не вказано власників фабрики, відомо, що до 2010 року нею володіла українська кондитерська група “Конті”. Проте на сайті української групи “Конті” цієї інформації немає. За даними “Комерсанта”, на січень 2022 року ринок вважав, що підприємством володіє український бізнесмен Борис Колесніков.
Російські пропагандистські ЗМІ зазначають, що це перша справа про націоналізацію за доносом. Донос написав “громадський діяч” Віталій Бородін. Він писав, що звертався до генпрокуратури РФ із проханням перевірити цю компанію на фінансування ЗСУ, оскільки “до неї мають стосунок українські олігархи – це Борис Колесніков та Ренат Ахметов”. Раніше Бородін писав доноси на Аллу Пугачову, Лайму Вайкуле, Лію Ахеджакову, Данилу Козловського, Олексія Навального, Семена Слєпакова, Діану Арбеніну, Валерія Меладзе, Андрія Норкіна та інших.
Суд на вимогу прокуратури зобов’язав керівництво “Конті-Рус”, щоб юридичні особи компанії продовжили роботу, виконували договори та здійснювали обов’язкові виплати.
Борис Колесніков – колишній народний депутат, екс-віце-прем’єр-міністр та міністр інфраструктури в уряді Миколи Азарова (з 2010 по 2012 рік).
Раніше він заявляв, що продав весь свій бізнес у РФ ще у 2016-2017 роках. Водночас у російських ЗМІ писали, що Колесніков де-факто контролював ці підприємства через офшори.
