Професор Цумору Шінтаке з Інституту науки і технологій Окінави (OIST) почав проект під назвою "Морський коник". Його мета - збирати енергію течії Куросіо, яка простягається від східного узбережжя Тайваню до південних островів Японії.
Цей проект використовує підводні турбіни, прив’язані до морського дна швартовими кабелями, щоб конвертувати кінетичну енергію потоків Куросіо в електрику, яке по дротах можна доставити на сушу. Початкова фаза експерименту виявилася дуже успішною, і команда зараз шукає промислових партнерів, щоб приступити до наступної фази. Однак, в OIST шукають ще більш дешевий і простий у виробництві джерело океанічної енергії.
І тут вступає в гру сила прибережних хвиль. На 30% пляжах Японії можна побачити тетраподи – бетонні фігурні блоки, які застосовують для спорудження загороджень і зміцнення прибережних ділянок, щоб попередити їх ерозію, а також для проведення підводних і причальних робіт.
“Якщо помістити на місце звичайних тетраподів і хвилерізів більш просунуті конструкції з турбінами, можна буде одночасно і захищати узбережжя від ерозії, і генерувати електрику, – пояснює професор Шінтаке. – Використовуючи з цією метою всього 1% прибережної зони Японії, ми зможемо виробляти 10 гігават енергії, що еквівалентно роботі 10 атомних електростанцій “.
Турбіни були сконструйовані таким чином, щоб витримувати не тільки найсильніші хвилі, але і тайфуни. Дизайн їх лопатей схожий на плавники дельфінів – вони гнучкі і зроблені з матеріалів, здатних підлаштовуватися під найжорсткіші природні умови. Несуча конструкція теж досить гнучка, “як стебло квітки”, який може зігнутися від подуву вітру, але не зламатися. При цьому, турбіни безпечні для всіх приморських мешканців. Зараз професор Шінтаке з командою дослідників повністю завершили першу стадію проекту і готові встановити турбіни для першого комерційного експерименту.
