Президентські вибори на Тайвані, які відбудуться цієї суботи, можуть поставити світ перед самою руйнівною кризою XXI століття. Тому що Пекін вважає фаворита цих виборів «сепаратистом» і попереджає, що якщо Тайвань заговорить про формальну незалежність, він вживе військових заходів, пише видання haggin.az
Як зазначається у матеріалі BBC, якщо Китай наважиться застосувати силу, всьому світу загрожує найруйнівніша криза XXI століття, наслідки якої ризикують затьмарити збитки і від російського вторгнення в Україну, і від пандемії ковіда, і від світової фінансової кризи 2008 року.
Тайваню не звикати до китайських погроз, проте цього разу все серйозніше, оскільки президентські вибори на острові перші після нападу Росії на Україну.
І КНР, і Тайвань офіційно вважають себе одним великим Китаєм. Тайвань у принципі не проти об’єднатися, але не під керівництвом китайської компартії і виступає за статус-кво — формально разом, фактично нарізно. Згідно з опитуваннями, понад 90% тайванців не бажають негайного об’єднання. Але й прихильників оголошення незалежності на Тайвані майже немає, оскільки подібна декларація стовідсотково спричинить війну з КНР. Сі Цзіньпін неодноразово попереджав про це. Він відноситься до острова, розташованого всього за 150 км від материкового Китаю, приблизно як російський диктатор Володимир Путін — до українського Криму.
Сі Цзіньпін зосередив у руках всю владу в КНР і останніми роками неодноразово заявляв про неминучість возз’єднання з Тайванем. Він казав, що це питання не можна залишати майбутнім поколінням, але заперечував припущення про нібито встановлений крайній термін — 2027 рік.
У новорічному зверненні за два тижні до тайванських виборів Сі сказав, що Тайвань “неодмінно возз’єднається” з Китаєм. Аналітики наголосили на посиленні тону китайського голови: минулого року він лише назвав «людей по обидва боки Тайванської протоки членами однієї родини».
«Нікого вже не дивує, що Китай залучає армію для залякування. І робить це все частіше і все охочіше», — каже Брайан Харт із американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS).
Головний гарант безпеки Тайваню – США. Америка обіцяє заступитися за 24-мільйонний острів, якщо 1,5-мільярдний материковий Китай нападе на нього
Ставки як ніколи високі, і суботні президентські вибори ризикують стати іскрою, з якої спалахне полум’я регіонального конфлікту, здатного перерости у глобальне протистояння США та Китаю — двох найбільших економічних та військових держав планети.
Якщо Тайвань опиниться в блокаді або під китайськими бомбами, у всьому світі зупиниться виробництво мобільних телефонів, автомобілів та електроніки, оскільки на острові випускається 60% всіх мікропроцесорів та 90% найтехнологічніших чіпів. Постраждає і китайська економіка – друга за розміром у світі після американської. По дотичній зачепить решта світу.
Економісти Bloomberg оцінили потенційні збитки від конфлікту Китаю з Тайванем в астрономічну суму 10 трлн доларів, або 10% усієї світової економіки. Від такої кризи світ одужуватиме десятиліттями.
Приводом для силового рішення може стати перемога кандидата від правлячої демократичної прогресивної партії. Нинішній віце-президент Лай Цінде мітить у президенти і представляє себе продовжувачем політики Цай Інвень, яка пропрацювала на чолі держави максимально дозволені два терміни. Проте минулі висловлювання Лая про незалежність Тайваню дали опозиції та Пекіну привід називати його кандидатом війни та маріонеткою США. Перемога Лай Цінде може змінити світову історію
Експерти виділяють три можливі варіанти ескалації: масштабні військові навчання біля берегів Тайваню, блокада острова та вторгнення. Про терміни теж сперечаються. Новий президент вступить на посаду лише у травні, тож очікування неминучої кризи може розтягнутися на кілька місяців.
Аргументи проти застосування сили зводяться до того, що Китаю це вигідно.
Захід намагався стримати і Путіна перед вторгненням в Україну — невигідно, дорого, руйнівно для країни. Але він пішов ва-банк заради більш амбітних цілей, ніж завоювання чужої території. Путін кинув виклик США і НАТО в Європі, Сі може наслідувати приклад і спробувати зробити те ж саме в Азії та Тихому океані, поки увагу та ресурси їхнього спільного ворога відвернені на війни в Європі та на Близькому Сході.
У цьому випадку перспективи санкцій та економічна криза не злякають Сі Цзіньпіна, каже Лонні Хенлі з американського Foreign Policy Research Institute (FPRI).
«Якщо Китай вирішить воювати, вони обрушать на Тайвань усю свою військову міць. Заяви на кшталт «ви дорого заплатите» їх не зупинять. Вони в курсі», – сказав він.
Вони знають, що війна з Тайванем зруйнує і китайську економіку, і світову економіку на десятиліття вперед. Вони знають, що за будь-якого результату їм світять довгі роки ворожнечі зі США. Це навіть не нова холодна війна. Це нова гаряча війна, і вона надовго».
Війна з Тайванем зруйнує і китайську економіку, і світову економіку на десятиліття вперед
Китай не обмежиться блокадою, оскільки вона несе ті ж витрати, що вторгнення, але шанси на успіх нижчі, упевнений Філ Сондерс, головний науковий спеціаліст з китайської армії з дослідницького центру National Defense University, що фінансується Пентагоном.
Затяжна блокада дасть Америці можливість підтягнути сили на допомогу та виснажить ресурси не тільки Тайваню, а й Китаю, що загрожує внутрішньополітичними проблемами для компартії.
«Мені здається, якщо Сі Цзіньпін зважиться на силове рішення, то перспектива блискавичної перемоги виглядатиме привабливіше за затяжну блокаду», — вважає він.
Військова перевага Китаю незаперечна. Проти двох із лишком тисяч китайських бойових літаків Тайвань може виставити не більше 300, переважно застарілих і зношених. Останнім часом китайські винищувачі та кораблі безперешкодно та регулярно перетинають серединну лінію в Тайванській протоці, яка десятиліттями була негласною межею між материком та островом.
Китай нарощує і регулярні війська, флот, і ядерний арсенал. Гігантська армія, постійне місце в Раді безпеки ООН та ядерна зброя страхують її поразки, як це продемонструвало російське вторгнення в Україну. А перемога обіцяє неймовірні переваги, оскільки змінить розклад сил у світі.
Не зумівши захистити Тайвань, Америка втратить статус непереможного гаранта демократії не лише в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а й у всьому світі. Стурбовані своєю безпекою країни почнуть присягати на вірність Пекіну. Автократична китайська модель вступить у боротьбу світове панування із західною моделлю вільного суспільства.
Лай Цінде лідирує у опитуваннях, але його перемога не гарантована. Не вперше вибори на Тайвані відбуваються в тіні китайської армади і під завуальовані погрози вторгнення.
З 1996 року, коли вперше обирали президента, у суспільстві сформувався консенсус щодо головного питання про незалежність та об’єднання. Вибори більше не про війну та мир, як може здатися збоку, а про внутрішні проблеми демократичного Тайваню.
Усі три кандидати підтримують статус-кво. Про незалежність чи швидке об’єднання з материковим Китаєм не заїкаються ні Лай Цінде, ні Хоу Юї, кандидат від другої найбільшої партії Гоміньдан, ні популіст Ке Веньчже з Партії народу Тайваню.
