Учені з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі (UCSB) встановили, що комарі використовують інфрачервоне зондування у своїх вусиках, щоб вистежити здобич.
Дослідження науковців опубліковане у виданні Nature.
Раніше уже було відомо, що комарі реагують на вуглекислий газ у диханні людей та певні запахи тіла. Команда дослідників припустила, що ще одним фактором для пошуку їжі може бути інфрачервоне випромінювання.
Вони розмістили у клітках по 80 самок комарів, оскільки тільки вони п’ють кров, з різноманітними фіктивними “господарями” – термоелектричними пластинами, CO2 у концентрації людського дихання та людських запахів – і спостерігали за їхньою поведінкою.
Деяким комарам давали термоелектричну пластину, налаштовану на середню температуру людської шкіри 34 градуси за Цельсієм, яка також слугувала джерелом інфрачервоного випромінювання. Інші були налаштовані на температуру навколишнього середовища 29,5 °C — температуру, яка, як відомо, подобається комарам, але не випромінює інфрачервоного випромінювання.
Кожен з цих сигналів окремо — CO2, запах чи інфрачервоне випромінювання — не викликав у комарів інтересу. Але очевидна жага крові комах збільшилася вдвічі, коли до установки, що містила лише CO2 та запах, додали інфрачервоний фактор.
“Окремий сигнал сам по собі не стимулює активність пошуку хазяїна. Тільки в контексті інших сигналів, таких як підвищений рівень CO2 і запах людини, інфрачервоне випромінювання має значення”, — говорить нейробіолог Крейг Монтелл з UCSB.
Дослідники також підтвердили, що інфрачервоні сенсори комарів розташовані в їхніх вусиках, де вони мають термочутливий білок TRPA1. Коли вони видалили ген цього білка, комарі не змогли виявляти інфрачервоне випромінювання.
Результат цього дослідження пояснює, чому комарів особливо приваблює відкрита шкіра і чому вільний одяг, через який розсіюється інфрачервоне випромінювання, є таким ефективним засобом захисту від них.
“Наше дослідження поглиблює розуміння того, як комарі нападають на людей, і відкриває нові можливості для контролю над передачею хвороб, що переносяться комарами”, – наголосив молекулярний біолог Каліфорнійського університету Ніколас Дебоб’єн.
