Державні банки Китаю різко скорочують бізнес у Росії. Проблеми з платежами охопили близько 80% двосторонньої торгівлі.
Активи російської «дочки» Bank of China – четвертого в переліку найбільших банків КНР – у другому кварталі 2024 скоротилися на 37%, до 355,9 млрд рублів, повідомляє FrankRG.
АйСіБіСі банк – дочірня структура найбільшого китайського банку ICBC Bank, який працює на російському ринку з 2007 року, – скоротив активи на 27%, до 462,4 млрд рублів.
Обидва банки, які спеціалізуються на розрахунках між російськими та китайськими компаніями, стрімко розширювали російський бізнес після початку війни: їх активи зростали щокварталу з 2022 року і за цей час збільшилися на 246% та 555% відповідно.
Перше суттєве скорочення активів китайських банків Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну пов’язане з платіжними труднощами.
Посилення політики китайських банків веде до складнощів у торгівлі і призводить до дефіциту юаневої ліквідності в Росії.
Проблеми з китайськими банками у російських компаній виникли взимку — невдовзі після того, як президент США Джо Байден розширив повноваження американського Мінфіну, надавши йому право запроваджувати санкції проти будь-якої кредитної організації у світі, яка підтримує російський ВПК.
У лютому прийом платежів із Росії обмежили ICBC, China Construction Bank та Bank of China, а до квітня до них приєдналися China Citic Bank, Industrial Bank та Bank of Taizhou. Візит до Пекіна президента РФ Володимира Путіна, на який покладали надії банкіри та бізнес, виявився безрезультатним.
Більше того, платіжні проблеми посилилися і, за словами джерел “Комерсанта”, до липня торкнулися вже 80% двосторонніх операцій. Серпень приніс нову хвилю складнощів: обсяг транзакцій, що зависли, досяг десятків мільярдів юанів, а імпортерам довелося замислюватися про бартерну торгівлю і вивозити з Росії золоті злитки, щоб розплатитися з китайськими контрагентами.
Переговори з Китаєм про випуск російських суверенних облігацій у юанях, що тривають 9 років, зайшли в глухий кут.
Москві поки не вдалося домовитися про створення з Пекіном «депозитарного мосту», який би дозволив російському уряду зайняти китайську валюту на прийнятних для себе умовах.
Така сама проблема існує і з іншими «дружніми країнами». Йдеться про те, щоб об’єднати фінансові ринки — наприклад, російський та китайський, аби інвестори кожної країни мали вільний доступ на ринок іншої та отримали можливість торгувати паперами у національних валютах.
Поки що Китай дозволяє Росії випустити лише так звані панда-бонди. Вони продаються на внутрішньому ринку КНР, а щоб вивести гроші за межі КНР, потрібен спеціальний дозвіл. Причому видавати його Пекін не бажає.
Інакше кажучи, юані, які займе уряд РФ, залишаться у Китаї. Суттєвих зрушень у переговорах з Пекіном, незважаючи на численні візити Володимира Путіна до Китаю, як не було, так і немає, розповіло «Ведомостям» джерело, знайоме із ситуацією. За словами співрозмовника видання, Пекін «немає політичної волі» на таке рішення. Очевидно, китайці не готові вступати в конфлікт зі США, на які у них «зав’язана» економіка
