Наше життя складається з маленьких рішень. Хтось сумує, що скінчилося літо. А дехто взагалі не переймається, адже знає – оксамитовий сезон у самому розпалі. Заплющіть очі, представте лазуровий колір хвиль, ніжні промені сонця та піщаний берег, як із картинки. Уявили? А тепер ми розповімо про місця, які на 99% відповідатимуть вашій мрії.
- Боулінг Болл, Каліфорнія
Якщо буквально перекласти назву місцевості, вона означатиме “Пляж м’ячів для боулінгу”. Ідеально кругле каміння на узбережжі цілком її виправдовує. Таке враження, неначе це локація з казки. А кам’яні брили – робота якогось фантастичного гіганта, котрий викладав їх рядами.
- Харбор-Айленд, Багами
Берегова лінія мерехтить кольорами фламінго, цукрової вати або улюбленого тістечка. Складно повірити, що таке місце існує, але це правда. Саме на Багамах можна босоніж пройтися теплим рожевим піском, який плавно переходить в Атлантичний океан. До слова, такого ніжного відтінку йому надають домішані мікрочастинки коралів.
Довжина Харбор-Айленду – 5,3 км, а ширина – до 810 метрів.
Тут легко почуватися спокійно та безтурботно. Західна набережна є центром великої неглибокої лагуни, оточеної з усіх боків островами. Тож ще один приємний сюрприз – кришталево чиста вода, яка приваблює дайверів з усього світу. Видимість може сягати 60 метрів, що дозволяє максимально розглянути всю красу морського світу.
- Скляний пляж, Каліфорнія
Виняток із правил, коли сміття перетворилося на космічно гарне місце. Точніше, природа зробила його ще одним дивом. Це оточене скелями узбережжя було звалищем військової бази Форт Брегг. Коли кількість непотребу досягала критичних розмірів, його просто спалювали, а територію знову заповнювали гори пластмаси й іншого хламу. Так було до кінця 1960-х: туди скидали навіть старі автівки. Лише через 20 років влада вирішила припинити знущання.
Берег очистили, але бите скло там так і лишилося. Десятиріччями хвилі шліфували уламки, і з часом гострі кути стали плавними, а різноколірні шматочки почали нагадувати дорогоцінне каміння. Океан зробив ювелірну роботу, яка заворожує туристів з усього світу. Парадокс, що колись це був смітник, а зараз збирати скельця на набережній суворо заборонено.
- Папаколеа, Гаваї
Насправді потрапити сюди не так просто. Спочатку треба отримати спеціальний дозвіл, а вже потім близько 4 годин добиратися пішки. Хоча, якщо вийде домовитися з кимось із місцевих, вас можуть підвезти. Звісно, не безкоштовно, але це набагато пришвидшить побачення з унікальним місцем.
Пляж Папаколеа на Гаваях складається з частинок хризоліту: напівдорогоцінного каміння зеленого кольору. Здалеку здається, що він вкритий яскравим трав’янистим килимом. Втім, коли ступаєш на берег, відтінок вщухає та більше нагадує золотисто-оливковий. Виносити звідсіля бодай жменьку – зась. Про це відвідувачів одразу попереджають, аби не було спокуси. До того ж океанські хвилі змивають безцінний пісок, тож у дослідників є побоювання: за років 100 його може не стати.
- Чандіпур, Індія
Вжух – і моря немає. Таке можливо на узбережжі Чандіпур, що в Індії. Двічі на день вода просто зникає: під час відливу відступає на цілих 5 кілометрів. Натомість відкривається дно – з дрібними крабами, рибками, мушлями та черепашками.
- Перісса, Санторіні, Греція
Хто хоч раз бував у Криму, одразу згадає Гурзуф. Ця набережна з велетенською скелею Mesa Vouno, яка підсвічується в темну пору доби. Вона дуже нагадує Аюдаг. Щоправда, має більше вигинів.
Місцевість завжди людна, тож побути наодинці не вийде. До того ж це дорогий курорт із безліччю красивих готелів, заброньованих на декілька місяців наперед. Проте чорний пляж, яким випаде нагода прогулятися, вразить вас на усе подальше життя. Саме заради таких моментів і варто подорожувати.
- Стежка гігантів, Північна Ірландія
Є легенда, що на цьому місці вояк Фінн МакКул та шотландський велетень погрожували один одному. Вони одночасно будували тропу, щоб нарешті зустрітися та з’ясувати, хто є хто. Втім, правда інша: тисячі базальтових колон з’явилися в Ірландії внаслідок виверження вулканів 50-60 млн років тому. Розплавлена гірська порода охолоджувалася, утворюючи близько 40 тисяч стовпів.
1986 року пам’ятка стала частиною всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а вже 1987-го її зробили національним заповідником.
- Пляж Ваадху, Мальдіви
Вдень це місце абсолютно непримітне. Так, красиво, але родзинки немає: пальми, білий пісок та атмосфера цілковитого релаксу. Проте як тільки настає вечір, відбувається магія – в прибережній воді починають загорятися крихітні вогники ніжного блакитного відтінку. Узбережжя випромінює казкове мерехтіння, начебто його підсвітили ліхтариками. Втім, диво створює фітопланктон, що живе в океані.
