Новому турецькому уряду дісталася нелегка економічна спадщина.
У середу, 7 червня, курс долара по відношенню до ліри підскочив майже на 5,5%, наблизившись тим самим до психологічно значущої позначки 23 ліри за долар. Це стало новим історичним максимумом. Одномоментна втрата майже 5,5% від вартості національної валюти – фактор тривожний і вимагає обдуманих дій, особливо коли новий уряд, який був сформований слідом за президентськими виборами, що пройшли в країні, ще тільки приступає до роботи, пише haggin.az
Мехмет Шимшек, новий міністр фінансів і казначейства Туреччини, рішуче заявив, що Анкара дотримуватиметься фіскальної дисципліни. Головними цілями нового уряду він оголосив зниження інфляції та підвищення соціального добробуту.
Подібні заяви, щиро кажучи, ми чули й раніше, але населенню від цих гучних слів легше не ставало. Економіка Туреччини останніми роками переживає найсильніші потрясіння: інфляція становить близько 50%, а курс турецької ліри продовжує падати. Тим часом експерти оцінюють призначення Шимшека як знак того, що в країну буде запрошено іноземних інвесторів, і цей крок справді може виправити стан справ.
Коли ще тільки йшли розмови про призначення Шимшека на посаду міністра, ЗМІ Туреччини вже писали про те, що він представив президенту Ердогану план, що містить заходи, необхідні для реалізації політики макроекономічної стабільності, і пов’язаний з ними список структурних реформ. Зазначалося, що для забезпечення стабільності системи, боротьби з інфляцією та скорочення дефіциту платіжного балансу Шимшек вважає за необхідне підвищити відсоткові ставки та скоротити обсяги кредитування. Це має призвести до зниження інфляції та зменшити обсяги дефіциту платіжного балансу. Судячи з оприлюднених частин цього плану, паралельно передбачається уповільнення зростання економіки загалом та зниження імпорту.
Шимшек пропонує також поступово знижувати жорсткий контроль за валютним курсом, пом’якшувати фінансовий нагляд у низці секторів, а також виробити нові податкові пільги та послаблення, спрямовані на скорочення кількості та видів стягуваних податків. У сфері кредитування пропонується збільшувати обсяг позик у національній валюті. Особливу увагу Шимшек звертає на необхідність створення зручних умов та преференцій для залучення іноземного капіталу.
Інвестиції мають бути спрямовані насамперед у такі сфери, які найбільше залежать від імпорту. У цілому нині економічна політика зосереджується на інтенсифікації відмовитися від імпорту в усіх секторах, де можна зробити. Також у цій дорожній карті є положення, пов’язані із збільшенням автономності урядового економічного блоку.
Ердоган же, як відомо, завжди виступав за зниження облікової ставки центробанку, вважаючи такий захід необхідним для розвитку економіки та зниження інфляції, хоча більшість країн світу воліє, навпаки, підвищувати ставку. Ця принципова позиція турецького президента викликає критику значної частини економічного співтовариства. Інфляція в країні, за оцінками, за останні півтора роки може становити від 60% до 100% і навіть більше. Паралельно знижується вартість турецької ліри. У 2022 році вона просіла більш ніж на 30% і продовжує знецінюватись у 2023 році.
Чи зможе Шимшек переконати Ердогана? Щоб повернути лірі стабільність, главі держави не залишається іншого виходу, як прислухатися до думки нового глави Мінфіну. При цьому часу на роздуми залишається дедалі менше. Різке зниження рівня золотовалютних резервів центробанку Туреччини ще більшою мірою підвищує ризик курсового шоку в країні. Тепер, коли золотовалютні резерви центробанку виснажені, у разі припинення валютних інтервенцій долар може почати торгуватись по відношенню до нацвалюти в інтервалі 25-30. А це та червона лінія, про яку Анкару давно попереджали економісти.
