США лобіювали недопущення України до офіційної участі в щорічному саміті Альянсу в Анкарі в липні.
США наполягають на перегляді формату участі окремих країн у заходах НАТО, включаючи можливе обмеження присутності України на офіційних зустрічах майбутнього саміту.
Про це повідомляє Politico.
Як повідомили виданню чотири дипломати Альянсу, адміністрація президента Дональда Трампа домагається скорочення закордонної активності блоку. Зокрема, йдеться про згортання ключової місії в Іраку і зменшення масштабів операції в Косово. Також Вашингтон виступає проти офіційної участі України та партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону в щорічному саміті, який відбудеться в Анкарі в липні.
За інформацією джерел, Білий дім прагне зосередити діяльність Альянсу виключно на євроатлантичній обороні, відмовившись від розширеного порядку денного, пов’язаного з кризовим управлінням, глобальними партнерствами та ціннісними ініціативами. Всередині Альянсу цю концепцію неформально називають “поверненням до заводських налаштувань”.
Очікується, що перегляд пріоритетів може призвести до скорочення присутності НАТО в колишніх зонах військових конфліктів, а також до виключення ряду столиць, у тому числі Києва і Канберри, з формальних обговорень в рамках літнього саміту.
Приводом для активізації дискусії стали заяви заступника глави Пентагону Елбріджа Колбі про концепцію “НАТО 3.0”. Виступаючи перед міністрами оборони країн Альянсу, він підкреслив, що не всі місії можуть залишатися пріоритетними, а головним критерієм ефективності є здатність європейських збройних сил вести бойові дії, зберігати стійкість і домагатися перемоги в найбільш значущих для безпеки Альянсу сценаріях. При цьому він підтвердив прихильність США до захисту Європи.
Водночас один із дипломатів висловив сумнів у доцільності відмови від зарубіжних ініціатив, підкресливши, що партнерства відіграють важливу роль у системі стримування і оборони.
Крім України, за даними джерел, США також закликають не запрошувати на офіційні зустрічі саміту чотирьох партнерів НАТО в Індо-Тихоокеанському регіоні – Австралію, Нову Зеландію, Японію і Південну Корею. При цьому не виключається їх участь у паралельних заходах. Частково така позиція пояснюється прагненням скоротити кількість зустрічей в рамках форуму.
“Утримання країн-партнерів НАТО на периферії саміту дасть сигнал, що, можливо, основна увага приділяється набагато більше основним питанням НАТО”, – висловилася Оана Лунгеску, колишня прес-секретар НАТО і старший науковий співробітник Лондонського Королівського інституту об’єднаних служб.
У свою чергу офіційний представник блоку заявив, що інформація про участь партнерів буде оприлюднена в установленому порядку.
Чи почне Путін нову війну в Європі: думка експерта
Експерт з міжнародної безпеки Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко вважає, що в лютому-березні, можливо квітні, Росія може спробувати серйозно “похитнути східний фланг НАТО, або пробити сухопутний коридор до Калінінграда”.
“Тобто росіяни як воювали, так і будуть продовжувати воювати, як обстрілювали, так і будуть обстрілювати. Однак це може стратегічно вплинути на Європу, яка в той момент зрозуміє, що чекати далі нікуди”, – сказав Жовтенко в інтерв’ю Главреду.
Він нагадав, що до того часу буде вже більше року перебування Дональда Трампа в Білому домі, і його обіцянки завершення російсько-української війни.
“І якщо напад на східний фланг НАТО відбудеться в масштабі, якого побоюються експерти, Трамп провалить політику стримування Кремля, яку НАТО реалізовувало з 1949 року. Тоді Європі не залишиться вибору: або швидко реагувати на східному фланзі і в Україні, або мати перспективу континентальної війни в Європі”, – зазначив експерт.
