25 листопада в Україні й світі вшановують памʼять жертв Голодомору. Ця дата присвячена подіям 1932-1933 років, коли в результаті політики Радянського союзу щодо хлібозаготівель і колективізації від голоду в Україні померли, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людей.
Цього року Україна і світ відзначають 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Голодомор в Україні
На початку XX століття Україна пережила три періоди штучного голоду: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роки. Найтрагічнішим з них виявився голод 1932-1933 років, оскільки масове фізичне винищення українських хліборобів було свідомим терористичним актом тоталітарної системи.
Внаслідок штучного голоду зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення, яке хотіло жити та працювати на своїй землі. Крім того, було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.
Радянський режим Йосифа Сталіна вибудував план винищення частини української нації, що був замаскований під плани здачі хліба державі. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших продуктів та майна – як в штрафи за невиконання плану здачі хліба.
Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. Лише селянам України та Кубані заборонили виїжджати до навколишніх міст, або Росії чи Білорусі. 22,4 млн людей було фактично заблоковано в межах території Голодомору.
Керівництво СРСР довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Найбільше постраждали колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих.
Історичні факти свідчать – до XX століття в Україні, яку здавна вважали житницею Європи, масштабного голоду ніколи не було.
Становлення дня памʼяті
В Україні в 1990-ті роки почали розгортати дослідницьку, пошукову, наукову, освітню, культурну роботу, спрямовану на відновлення пам’яті про мільйони жертв Голодомору. З проголошенням Незалежності України у 1991 році до справи з вшанування пам`яті жертв Голодомору та відновлення історичної правди долучилася і держава.
У 1993 році президент Леонід Кравчук підписав указ “Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні”. Тоді ж урочисто відкрили пам`ятний знак “Жертвам Голодомору 1932–1933 року” на Михайлівській площі у Києві, який довгий час виконував функції місця вшанування пам’яті жертв геноциду.
У 1998 році Кучма своїм указом встановив щорічний національний День пам’яті жертв Голодомору, який вшановують у четверту суботу листопада. Тож цього року роковини припадають на 25 листопада.
О 16:00 жертв Голодомору вшановують хвилиною мовчання та запаленням свічок на центральних площах міста, біля пам’ятників жертвам Голодомору та в храмах.
Крім того, українці відвідують поминальні богослужіння, поставлять символічні горщики з зерном і свічки до пам’ятників загиблими.
Традицію запалювати свічки в себе вдома — так звану акцію “Свічка у вікні”, у 2003 році започаткував американсько-український дослідник Голодомору Джеймс Мейс.
Визнання Голодомору геноцидом
28 листопада 2006 року Верховна рада прийняла закон “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні” та офіційно визнала злочин сталінського режиму геноцидом українського народу.
У листопаді минулого року Україна звернулася до інших держав з проханням визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Наразі таке рішення прийняли вже понад 30 країн. Крім того, відповідне рішення ухвалили і 34 штати в США.
