На тлі корупції у ТЦК і невизначеності після отримання повістки дедалі більше українців хочуть обирати, де саме їм служити.
Видання Politico розповідає, як це відбувається.
Олександр Антонов, офіцер медичної служби 112-ї бригади, пішов служити в червні після того, як пів року шукав собі відповідну частину за допомогою онлайн-платформи Lobby X.
Бригада, яку він вибрав, дала йому так зване відношення – спеціальний лист про те, що вони готові взяти його на службу – але у місцевому ТЦК йому все одно довелося захищати свої права.
“У мене були певні проблеми, оскільки центр намагався мобілізувати мене там, де була потреба, а не за листом, який я мав. Але спілкування з моєю військовою частиною та додатковий лист-клопотання від них допомогли вирішити цю проблему”, – цитує видання Антонова.
“За освітою я лікар, але також досвідчений менеджер. Отже, я шукав військову роботу, де я міг би принести максимальну користь. Я отримав саме те, що шукав, і тепер якісно виконую свої обов’язки та збагачую робочі процеси в медичній службі бригади своїм цивільним досвідом”, – додає він.
І попри те, що Антонов мав проблеми у ТЦК, він робив саме те, чого хоче офіційний Київ. Український уряд вважає, що найкращий спосіб мати вмотивовану армію – це дозволити добровольцям подавати заявки на ті посади, які вони вважають більш відповідними для себе, пише Politico.
Уряд заохочує чоловіків не чекати, поки їм прийде повістка, а грати на випередження – шукати конкретну роботу чи військову частину, особливо якщо вони мають певні навички, наприклад, є лікарями чи інженерами, кухарями, електриками.
Цю тенденцію каталізувала низка корупційних скандалів у ТЦК, працівникам яких закидають й те, що вони дозволили тисячам чоловіків нелегально втекти з країни. Володимир Зеленський був змушений провести перевірку центрів комплектування, і в серпні він заявив, що за її результатами відкрили 112 кримінальних справ.
Досить багато українців все ще хочуть воювати, але воліють записуватися в ті підрозділи, які вони знають і яким довіряють, замість того, щоб ризикувати відправкою з центру комплектування просто на передову, пише Politico.
“Можливість вибору є базовим правом кожної людини – незалежно від війни або миру. А такі важливі рішення, як про мобілізацію, можливі лише в ситуації свободи вибору”, – цитує видання Ольгу Бандрівську, керівницю департаменту Lobby X.
Чи не найбільше потенційних військових відлякує невідомість того, що чекає на них у разі мобілізації. Коли справа доходить до служби, більшість людей не хочуть грати в лотерею, а хочуть приймати власні рішення. І розуміння їхніх умінь, досвіду та сильних сторін допоможе Україні перемогти, вважає Бандрівська.
Міністр оборони Рустем Умєров уже затвердив таку схему добровільного призову до 2028 року.
У той час як уряд все ще працює над новою стратегією набору військовослужбовців, багато з найбільш боєздатних підрозділів країни вже активно набирають людей через звичайні вебсайти пошуку роботи, свої офіційні сайти чи HR-платформи, такі Lobby X. За словами її генерального директора Владислава Грезєва, Lobby X допомогла працевлаштуватися в армії понад 2 200 добровольцям.
Проте досвідчені воїни, деякі з яких воюють майже по два роки без демобілізації, вважають, що в умовах війни, яка вирує в таких масштабах, дозволяти таку свободу вибору – розкіш, зазначає Politico.
“Командири краще знають, які професії їм потрібні і куди відправити людей, щоб використовувати їх якнайкраще. Вони єдині, хто бачить повну картину”, – розповів виданню військовослужбовець 67-ї механізованої бригади Борис Дончанін.
