Курс, що взяла Україна на мілітаризацію держави та, відповідно, на розвиток її оборонно-промислового комплексу (ОПК), зумовив істотне збільшення бюджетних витрат на цю сферу, розворот у сфері виробничої кооперації від Росії до США, а також - стрімке й багаторазове збільшення доходів вітчизняних виробників зброї. І, ймовірно, у доступній для огляду перспективі ці тенденції лише посилюватимуться.
Майже місяць тому Кабмін ухвалив постанову про порядок використання Міністерством економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) грошових коштів, що, згідно із законом про держбюджет на 2016 р., призначені для виконання комплексу цільових програм, які передбачають реформування та розвиток вітчизняного ОПК.
Зокрема, ці кошти мають бути спрямовані на нарощування й модернізацію наявних, а також створення нових виробничих потужностей; створення та придбання спеціального обладнання, розроблення та впровадження передових технологій, а також виготовлення та використання спеціальних матеріалів для випуску нової й модернізації сучасної продукції оборонного призначення; і, нарешті, на підготовку та налагодження на підприємствах відповідного серійного виробництва.
Фінансування
Нагадаємо, влада вже третій рік поспіль під час формування державного бюджету за головний пріоритет фінансової політики держави визначає саме зростання її обороноздатності. Так, щодо ідеології держбюджету-2015 тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив: «Основною метою, на досягнення якої спрямований головний фінансовий документ країни, є зміцнення її національної безпеки та оборони».
Тому 2015 р. витрати на підвищення обороноздатності держави було збільшено до 90 млрд грн. Рік по тому, характеризуючи ідеологію держбюджету-2016, голова уряду заявив приблизно те саме. Відповідно, цього року витрати на цю сферу збільшено вже до 97,5 млрд грн.
Наприкінці липня нинішній прем’єр Володимир Гройсман зробив заяву, що свідчить: незважаючи на зміну складу Кабміну, курс, який взято раніше на мілітаризацію держави, залишається незмінним. «Для нового уряду зміцнення національної безпеки та оборони також є завданням номер один. І саме з цього слід виходити у формуванні Держбюджету-2017. Український воїн має бути забезпечений усім необхідним – від нормальних умов до якісної зброї», – наголосив Гройсман.
А вже в середині серпня міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що, з огляду на встановлені пріоритети, у 2017 р. витрати держави на сектор безпеки та оборони залишаться (у відносному вираженні) на тому ж рівні, що й цьогоріч. «У проекті закону «Про Державний бюджет України на 2017 р. обсяг витрат на власне оборону буде визначено на рівні 3% валового внутрішнього продукту (ВВП), а на сектор безпеки та оборони в цілому – на рівні 5% ВВП. В абсолютному вираженні обсяг коштів, які держава витратить на нарощування власної обороноздатності наступного року, сягне 129 млрд грн», – уточнив міністр фінансів.
Стратегія
На початку цього року керівництво Державного концерну (ДК) «Укроборонпром» заявило, що, відповідно до загальнодержавної стратегії реформування та розвитку вітчизняного ОПК, головними цілями Держконцерну на найближчі п’ять років є, по-перше, проведення реструктуризації та вертикальної інтеграції виробництв, по-друге, реалізація програми імпортозаміщення, тобто – подолання залежності від Російської Федерації (РФ) у сфері постачання комплектуючих, по-третє, перехід на стандарти НАТО.
Основними способами реформування українського ОПК мають стати залучення в галузь приватного капіталу, спираючись на принципи державно-приватного партнерства, а також налагодження й розширення технологічної та промислової кооперації з потенційними партнерами з далекого зарубіжжя.
До кінця першого півріччя, за даними генерального директора ДК «Укроборонпром» Романа Романова, у процесі розпочатої реструктуризації та вертикальної інтеграції виробництва вітчизняного ОПК вже створено літакобудівний кластер – Українську авіабудівну корпорацію, до якої увійшли основні підприємства авіаційної промисловості України. «У процесі формування – холдинги, що спеціалізуватимуться на бронетанкобудуванні, виробництві засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), випуску боєприпасів та інші», – додав Романов.
Паралельно з цим керівництво “Укроборонпрому” розробляло плани створення спільних підприємств (СП) з потенційними партнерами з далекого зарубіжжя. «На сьогодні вже підготовлено та передано на розгляд Верховної Ради України проект закону, що визначає порядок створення СП з іноземними партнерами в оборонній промисловості», – повідомив директор концерну.
І, нарешті, 26 серпня керівництво «Укроборонпрому» підписало меморандум про співпрацю з директором американської компанії Tony Tether&Associates Ентоні Тетером. Згідно з цим документом, Тетера, одного з усесвітньо визнаних експертів у сфері озброєнь, що у 2001-2009 рр. очолював Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США, прийнято на посаду радника з питань довгострокового розвитку ДК «Укроборонпром».
На думку Ентоні Тетера, одним з найбільш перспективних напрямів розвитку українського ОПК є налагодження виробничої кооперації між підприємствами, що входять до його складу, та відповідними американськими компаніями, яка може стати основою для подальшого розгортання повномасштабного співробітництва в цій сфері на міждержавному рівні України та США.
Виробництво
Протягом останніх двох років, унаслідок радикальної зміни пріоритетів у політиці України взагалі та фінансовій зокрема, так само радикально змінилася й ситуація у сфері виробництва озброєнь. Так, обсяги виробництва і, відповідно, доходи підприємств, що входять до складу «Укроборонпрому», на порядок зросли.
Нагадаємо, ДК «Укроборонпром», створений у грудні 2010 р., спільно з урядом здійснює управління об’єктами державної власності в ОПК. Держконцерн об’єднує 112 підприємств вітчизняного ОПК, розташованих у т. зв. континентальній Україні, а також – тепер уже тільки номінально – 21 підприємство, що перебуває на території Криму та самопроголошених Донецької і Луганської Народних Республік (ДЛНР). Поряд із цим, до його складу входить Державна компанія (ДК) «Укрспецекспорт» з усіма її дочірніми підприємствами, яка є уповноваженим посередником держави в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту-імпорту продукції та послуг, що підлягають експортному контролю, просто кажучи – монополістом у галузі продажу та закупівель зброї на зовнішніх ринках.
Отже, як констатував секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ) Олександр Турчинов, протягом останніх двох років обсяги виробництва продукції на підприємствах, що об’єднує «Укроборонпром», зросли в середньому втричі. Водночас, за даними Романова, на початку цього року середній рівень завантаження виробничих потужностей цих підприємств становив лише 40% від проектного потенціалу. І це означає, що в разі збереження нинішнього курсу на мілітаризацію держави в перспективі обсяги виробництва підприємств Держконцерну можуть зрости ще у 2-2,5 раза.
Поряд з цим, якщо ще 2014 р. ці підприємства зазнали сумарного чистого збитку в розмірі 348 млн грн, то вже 2015 р. отримали чистий прибуток у розмірі 1,626 млрд грн. Тобто всього за один рік «Укроборонпром» зі збиткової компанії перетворився на прибуткову.
Зростає й прибуток від експорту. За підсумками минулого року, порівняно з 2014 р., чистий прибуток ДК «Укрспецекспорт» зріс у 2,4 раза, до 91,87 млн грн. А за підсумками першого півріччя цього року, порівняно з аналогічним періодом 2015 р., її чистий прибуток збільшився ще на 76,19%, до 69,3 млн грн.
Отже, Україна, яка вже два роки неухильно реалізує стратегію мілітаризації держави, попри економічний обвал, знецінення національної валюти та суттєве скорочення фінансування соціальних програм, знаходить неабиякі кошти для розвитку власного ОПК й усіх видів збройних сил.
Завдяки цьому оборонна промисловість стала одним з небагатьох сегментів вітчизняної економіки, у якому здійснюються структурні та технологічні реформи і який, через особливу зацікавленість щодо його розквіту з боку США, ймовірно, має шанс на залучення солідних іноземних інвесторів. Навіть більше, унаслідок цього ОПК виявився єдиним сегментом української економіки, підприємства якого зі збиткових раптом перетворилися на прибуткові та, найімовірніше, у доступній для огляду перспективі процвітатимуть і далі.
Автор Олена Герасимова
