РусУкр

Зростання комунальних тарифів в умовах кризи та безробіття: “комуналка” боляче вдарить по гаманцях українців

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Ситуація з боргами в житлово-комунальній сфері на тлі коронакризи неухильно погіршується одночасно із загальною соціально-економічною ситуацією в Україні. Але, незважаючи на падіння економіки і доходів населення, скорочення робочих місць і зростання безробіття, влада робить все нові і нові антисоціальні кроки, спрямовані на те, щоб видавити з пересічних громадян за комунальні послуги якомога більше. У числі таких кроків Зе-влади слід особливо виділити провал в Раді постанови про мораторій на підвищення комунальних тарифів, а також плани Кабміну істотно ускладнити отримання субсидій з метою економії на соціальну допомогу, а також різко скоротити число їх одержувачів.

Зростання комунальних тарифів в умовах кризи та безробіття: комуналка боляче вдарить по гаманцях українців

Дійсно, соціально-економічна ситуація в Україні в зв’язку з епідемією і істерією навколо неї істотно погіршилася, хоча могло бути набагато гірше, але дещо допомогла кон’юнктура світових ринків. Також істотно погіршився стан з комунальними платежами, які в розпал минулої зими продемонстрували катастрофічне зростання.

Втім, в Україні після того, як 20 травня уряд скасував державне регулювання ціни на газ для теплокомуненерго, варто очікувати подальшого зростання платіжок на комунальні послуги, зокрема, опалення, на кілька тисяч гривень.

Крім того, комунальні підприємства, які не зможуть знайти гроші на покупку газу, будуть змушені зупинити свою роботу. А це для багатьох українців взагалі означатиме відсутність гарячої води та опалення. І постраждають навіть ті громадяни, хто справно оплачував комунальні платіжки.

Соціально-економічний фон і комунальний провал

Власне, економіка України перебувала в стані падіння давно. Але якщо говорити про епідемію і пов’язану з нею економічну кризу, то в коронакризовому 2020 році, нагадаємо, падіння ВВП в Україні склало 4,2-4,4%, що на тлі інших країн ще не найгірший результат.

Коммунальный грабеж на фоне коронакризиса

Нагадаємо також, що не настільки глибоке падіння економіки України, як слід було б очікувати, обумовлено спекулятивним зростанням цін на сировинні товари, що є предметом українського експорту, про що доводилося не так давно писати в матеріалі «Проблеми глобальної економіки: спекулятивне підвищення цін без реального економічного зростання».

Але як би там не було, економіка падає, і результати нинішнього року поки що невтішні. Падіння ВВП продовжилося в 1-му кварталі 2021 року, воно оцінюється в 1,2%, а інфляція досягла 8%. Причиною, крім іншого, є чергова хвиля так званих локдаунів, військова істерія і наростаюча некерованість країни, до чого додається відтік з України грошей, включаючи і перш за все, вихід міжнародного спекулятивного капіталу з ОВДП, в результаті чого валютний курс поводиться вкрай нестабільно.

Очевидно, що в таких умовах скорочується зайнятість і зростає явне і приховане безробіття. Правда, офіційна статистика хоч і констатує падіння зайнятості, але демонструє «заспокійливі» цифри, що наведені в таблиці нижче.

Рівень безробіття в Україні в 2019 — 2020 рр.
(кількість населення в тис.)
  Всього населення Економічно активне населення Зайняте населення Безробітне населення Рівень безробіття Зареєстрованих безробітних
2019 41902,4 17381,8 15894,9 1486,9 8,6% 338,2
2020 41588,4 16917,8 15244,5 1673,3 9,9% 459,2

Без урахування окупованих територій (Криму, Севастополя, частини Донбасу) 

Але слід враховувати, що офіційна статистика ніяк не відображає тіньову економіку, за деякими оцінками порівнянну з економікою офіційною. Тіньова економіка в ході всіх цих «локдаунів» зазнала величезних втрат, зайняті в тіньовій економіці втратили роботу, джерело доходу, відповідно, платоспроможність і здатність оплачувати.

Крім того, дуже багато громадян, втративши роботу, в офіційну службу зайнятості не звертаються, небезпідставно вважаючи, що це марна трата часу і нервів. Разом з тим, реальне скорочення робочих місць і зростання кількості безробітних, відповідно, неплатоспроможних, очевидно, набагато більше наведених вище офіційних цифр.

Зокрема, в інтернеті ходить наступна інформація.

На початок 2021р. (без врахування останнього локдауна):

– легка промисловість – скорочено понад 20 тисяч працюючих (з ~ 120 тисяч!);
– ресторанна сфера – вже скорочено більше 350 тисяч чоловік (це ~ 1/3 всієї галузі);
– культурно-розважальна сфера – скорочено більше 300 тисяч чоловік (це теж ~ третина);
– мережі кінотеатрів – скорочено понад 30% співробітників;
– роздрібний ритейл – скорочено більше 100 тисяч людей!

Якщо орієнтуватися на ці цифри, то ще до серії весняних локдаунів 2021 року тільки за результатами минулого коронавірусного року понад півмільйона людей втратили роботу, очевидно, з урахуванням тіньового сектора. Повторимося, що верифікувати ці дані не вдалося, але вони дуже схожі на правду.

На тлі зазначеного соціально-економічного провалу має місце катастрофічне зростання боргів населення по комуналці. Якщо на початок січня 2021 року заборгованість за житлово-комунальні послуги оцінювалася в 73,6 млрд гривень, то до кінця січня, тобто за місяць, борги зросли до 80 млрд гривень.

Тобто зростання склало більш ніж 7 млрд гривень тільки за один місяць!

Зрозуміло, що це січень, зима, опалювальний сезон, а влітку борги можуть навіть трохи скоротитися… Але все одно, вражає як величина зростання боргу за місяць, так і загальна величезна сума боргів!

Хотіли полегшити, але вийшло ще гірше

Здавалося б, влада повинна була б захистити громадян від сповзання в убогість і в безодню боргів, перш за все, в питаннях оплати комунальних послуг, яка займає в структурі витрат домогосподарств найважливіше місце. Така спроба захистити була навіть зроблена, але цинічно і демонстративно провалена в парламенті.

Для захисту пересічних громадян від неконтрольованого зростання тарифів в кризовий період ще 13 січня 2021 року у Верховній Раді було зареєстровано три проекти постанов:

1. Проект постанови № 4609 про звернення до Кабміну щодо скасування необґрунтованого збільшення вартості енергоносіїв і введення мораторію терміном на 1 рік на підвищення тарифів на енергоносії;

2. Проект постанови № 4590 про вжиття невідкладних заходів, спрямованих на повернення пільгового тарифу на електроенергію на перші 100 кВт-годин;

3. Проект постанови № 4587 про звернення до Кабміну щодо прийняття невідкладних заходів для зниження ціни на електроенергію і тарифів на послуги з розподілу природного газу.

Ці проекти пролежали в парламенті три місяці без руху, поки в квітні країну знову не захлеснула хвиля захворювань і локдаунів, а соціально-економічна ситуація неухильно погіршувалася через безперервні обмежувальні заходи і ряд інших чинників.

13 квітня 2021 року під час чергового карантинного локдауна спікер парламенту Дмитро Разумков навіть зумів скликати спеціальне позачергове засідання для термінового розгляду зазначених постанов.

Але жодна з них не набрала необхідних 226 голосів.

Так, проект самого, за нашим розумінням, важливого із зазначених постанов № 4609 про мораторій терміном на рік на підвищення вартості енергоносіїв підтримали лише 153 нардепа.

У той же час, з «Нафтогазу» вже лунають розмови про необхідність підвищувати вартість газу, а в медіа вже піднімається питання про перегляд судового рішення, тобто підвищення всіх комунальних тарифів, насамперед опалення та гарячого водопостачання, тому що вони, мовляв, «давно не переглядалися». Про падіння реальних доходів населення в першому півріччі 2020 року та майже повної зупинки росту реальних доходів за минулий рік ініціатори зростання тарифів не згадують.

Був провалений проект постанови № 4590 про вжиття невідкладних заходів, спрямованих на повернення пільгового тарифу на електроенергію для населення за перші 100 кВт/год. За документ було віддано всього 174 голоси. В результаті, громадянам доведеться і далі платити 1,68 гривні з першої кіловат-години, існує цілком можлива перспектива зростання тарифу.

Також Рада не підтримала проект постанови № 4587 про вжиття невідкладних заходів з метою зниження ціни на електроенергію і тарифів на послуги розподілу природного газу. Цей документ підтримали лише 197 нардепів.

Повчально буде поглянути на те, хто саме винен у тому, що були провалені зазначені постанови Ради, які могли б дати громадянам хоча б невеликий перепочинок. Дані про голосування по фракціях можна знайти у відповідних розділах за вказаними вище посиланнями на сайті Верховної Ради, а тут зробимо лише коротке резюме.

Проти тарифного свавілля послідовно виступає «Батьківщина» Юлії Тимошенко. До неї з почуття опозиційності приєдналися ОТЗЖ, «За майбутнє» і навіть «Євросолідарність» Порошенко.

Відносно Порошенко вимальовується така собі цинічно-комічна ситуація. Нагадаємо, що «у царювання» Порошенко, спочатку Яценюк, а потім Гройсман підвищували тарифи, але сам Порошенко від проблеми дистанціювався, зате зараз демонструє турботу про «сірих і убогих».

Що ж стосується провалу зазначених постанов, то фактично це було зроблено руками фракції Зеленського «Слуга народу», яка при кожному з трьох голосувань давала на підтримку документів мізерну кількість голосів з тих 256-ти, які є формально за списком.

Отже, ніхто не збирається ні знижувати тарифи, ні списувати хоча б частково борги, незважаючи на безперервну коронакризу і вже більш ніж річну низку локдаунів. Більш того, влада відмовляється навіть гарантувати, що підвищення не буде в найближчому майбутньому, поки ситуація з епідемією і супутньою кризою не стабілізується.

Але і це ще не все …

Чисельність одержувачів субсидій хочуть грунтовно скоротити

Виявляється, уряд виношує плани по істотному посиленню вимог для отримання субсидій з метою різко, до півмільйона чоловік і більше скоротити число одержувачів субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.

14 квітня був прийнятий проект постанови про «посилення адресності субсидій». Таке формулювання в наших краях означає, що субсидії та кількість їх одержувачів уріжуть.

Відповідно до запропонованих норм, тепер при призначенні субсидій буде враховуватися наявність літнього відпочинку, банківських депозитів і відсотків за ними, цінних паперів, одноразових дорогих покупок, перетин кордону як такий, включаючи поїздки у відпустку, купівлю іноземної валюти і банківських дорогоцінних металів.

Мало хто з пересічних громадян має цінні папери, але після первинної ваучерної приватизації у декого то вони можуть бути, хоча дивідендів від них, як правило немає, або вони копійчані.

Цинічно виглядає питання обліку перетину кордону як одна з умов при призначенні субсидії. Кордон адже у нас перетинають не тільки туристи з метою відпочинку, але і сотні тисяч, навіть мільйони заробітчан, які їдуть за кордон не від хорошого життя, а саме тому, що в Україні вони не можуть заробити на життя, в тому числі на комуналку.

Ще цинічніше виглядає облік «дорогих покупок». Телевізор, холодильник і комп’ютер до таких належать? Особливо, якщо старі вийшли з ладу, наприклад, через перепад напруги в електромережі. А при розміні квартир угоди теж зазвичай оформляються як купівля-продаж, але це не означає, що ті громадяни, які беруть участь в цих угодах, є добре забезпеченими і серед них не може бути тих, хто має всі підстави на отримання субсидії.

Те ж саме можна сказати і про покупку валюти або дорогоцінних металів. Ясна річ, що мова йде не про тих, хто скуповує долари сотнями тисяч, а золото – кілограмами, а тих, хто прагне хоч якось зберегти від знецінення на чорний день свої невеликі заощадження. Правда, банківське золото незаможні громадяни купують порівняно рідко. Але захистити свої копійчані заощадження від інфляції і девальвації їм якось треба, тому дрібні валютні операції вони здійснюють досить часто. Виходить, що тепер, купивши офіційно «сотку баксів», можна втратити право на субсидію. Тоді стануть ще більше купувати неофіційно, заганяючи валютообмінні операції в тінь.

Не меншою дурістю виглядає прагнення влади накласти лапу на банківські заощадження і / або враховувати їх при нарахуванні субсидій та інших соціальних виплат. Звичайно, мова не йде про мільйонерів, але «кидати косяки» на невеликі суми на депозитах, які ті ж пенсіонери часто тримають в банках – це верх не тільки цинізму, але і дурості, оскільки це знову-таки призведе до тінізації, до відходу грошей з банків і їх тіньовому обігу в валюту з подальшим утворенням «заначок».

В цілому, складається враження, що, на думку влади, громадянин повинен всі наявні у нього кошти витратити на комуналку і на податки, плюс трохи на їжу, щоб мати можливість оплачувати комуналку і податки…

Але і це ще не всі сюрпризи, які готує влада…

Ходять чутки, що уряд планує змусити одержувачів субсидій в травні-червні пройти чергову перереєстрацію, мабуть, з метою відсіву бажаючих, очевидно, відповідно до зазначених вище нових вимог.

Теоретично перереєстрацію можна провести в модній нині віддаленій формі по інтернету. Але на практиці не все так просто. Часто питання дистанційно не вирішуються. До того ж, багато громадян, особливо літні, в сільській місцевості або там, де з інтернетом існують проблеми, не мають можливості подавати документи через інтернет. І все це в умовах епідемії, локдаунів, часто зупиненого транспорту і так далі. Нарешті, багато побояться стояти в довгих чергах, ризикуючи заразитися.

Очевидно, розрахунок робиться на те, щоб скоротити кількість претендентів не тільки за рахунок посилення вимог, а й за рахунок тих, хто не зможе подати документи, побоїться їхати і стояти в чергах через епідемію і так далі. І в цьому – вся наша влада!..

Повторимо, що таким чином уряд Шмигаля має намір скоротити кількість одержувачів субсидій приблизно на півмільйона.

Крім економії коштів вже в нинішньому році, особливо з початком опалювального сезону, це дозволить при формуванні бюджету на 2022 рік також знизити фінансування субсидій, виходячи з «фактичних витрат» в 2021 році. Мабуть, це робиться з прицілом на те, щоб сподобатися МВФ і отримати жаданий транш.

Крім того, в діях влади і олігархії, яка стоїть за нею, проглядається ще один мотив – експропріація житла громадян, перерозподіл житлового фонду, очищення місць старої забудови для нового будівництва.

У цьому сенсі аналітик Олександр Гончаров звертає увагу на наступне:

«… незважаючи на зростаюче безробіття і скорочення заробітних плат в умовах локдауна вже в цьому 2021 році, в Міністерстві юстиції роз’яснили: якщо борги за послуги ЖКГ перевищать 20 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 120 тис грн, то виселити можуть навіть з єдиного житла».

Коментарі зайві…







Уровень знаний значительно упал: "перлы" из сочинений украинских школьников на ВНО-2021 (10120)

Розчулив усіх: під час весільного танцю до молодят доєднався домашній улюбленець (ВІДЕО) (6249)

У королеви Єлизавети II з'явився новий пухнастий улюбленець - цуценя породи коргі (ФОТО) (5741)

В сети высмеяли потасовку в Раде между Кивой и Тищенко меткими фотожабами (ФОТО) (5482)

"Відобразився в окулярах Байдена": В мережі з'явилась кумедна карикатура про зустріч у Женеві (4376)

Ученые назвали неожиданный способ защититься от COVID-19 (3224)

"Слуга народа" Третьякова утверждает, что украинцам достаточно 5 тысяч гривен для счастливой жизни (2427)

Медики радять мешканцям Канади відмовитися від другого уколу AstraZeneca (1670)

Украинские оружейники представили новейший отечественный пулемет (ВИДЕО) (1617)

Кожен другий українець підтримує ідею проведення дострокових виборів Президента та Верховної Ради - опитування (1549)

Останні новини в соцмережах









Экономические новости youtube



Земля




Всі фото »

bigmir)net TOP 100