В Україні швидко розвивається виробництво, споживання й експорт органічних продуктів. Цьому передусім сприяє активна позиція громадських організацій, асоціацій, міжнародних проектів, діяльність яких спрямовано на популяризацію цього напряму. Однак найголовніше - велике бажання серед прогресивних фермерів, керівників великих латифундій вирощувати та продавати чисту органічну продукцію.
Щоб зрозуміти, що Україна справді серйозно працює в цьому напрямі й не тільки на зовнішньому, а й на внутрішньому ринку, можна навести цікаві інформаційні дані від експертів. Так, у нашій країні (до речі, так само, як і в Польщі) частка реалізованої органічної харчової продукції вітчизняного виробництва становить 50%.
Україна поступово перетворюється на досить потужного товаровиробника органічної продукції та сировини в Європі. Тут розміщено 75% європейських площ органічної гречки, 70% – проса, 28% – соняшнику і 24% – кукурудзи.
Площа земель під органічним виробництвом наразі становить 441,2 тис. га. З них 92 тис. га – землі перехідного (конверсійного) періоду. Частка сертифікованих органічних площ наближається до 1% від усіх сільськогосподарських угідь країни. Крім того, в Україні сертифіковано 550 тис. га дикоросів.
«За моніторинговими даними, у 2017 р. загальна кількість сертифікованих операторів (органічної продукції) становила 426 компаній, з яких 294 – сільськогосподарські товаровиробники. Також в Україні є сертифіковані переробні підприємства, 50 імпортерів і 30 експортерів органічної сировини та продовольства», – зазначає «і» завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Ольга Ходаковська.
Як уважає голова правління Федерації органічного руху України Євген Милованов, сьогодні є всі передумови говорити, що частка таких земель для вирощування на них органічної продукції в Україні у 2017 р. збільшилася на 1% порівняно з 2016 р.
Це незначне збільшення, однак прогрес у цій справі є досить відчутним, якщо поглянути на динаміку в цифрах за різними аспектами ринку.
Так, за даними Федерації, якщо у 2002 р. площа таких земель становила 164,4 тис. га, у 2009 р. – 270,2 тис. га, у 2014 р. – 400,1 тис. га, то 2018 року – 441,2 тис. га. Те саме можна сказати і про господарства, що спеціалізуються на вирощуванні органічної продукції: з 2002 р. їхня кількість збільшилася вдесятеро.
Більшість господарств, що виробляють органічну продукцію, розташовано в Київській (58), Одеській (38), Херсонській (38), Харківській (29) та Житомирській (27) областях. За площею сертифікованих сільськогосподарських угідь лідерами є Одеська (102,2 тис. га), Херсонська (75,9 тис. га), Дніпропетровська (37,7 тис. га) та Житомирська (31,6 тис. га) області. Усі ці господарства дуже відрізняються за площами – від декількох гектарів до декількох тисяч гектарів ріллі.
«Традиційно всі ці роки склалося так, що в Південній Україні такі господарства вирощують органічні зернові, зернобобові й олійні культури. Через чорноморські порти ця продукція надходить до різних країн, включно і ЄС. У Західній і Північній Україні – це виробництво грибів, ягід, плодів, горіхів. Там велику увагу приділяють вирощуванню продукції саме для внутрішнього споживання», – зазначає «і» Євген Милованов.
І все-таки в Україні ще недостатньо спеціалізуються на виробництві органічних плодів та ягід, віддаючи перевагу вирощуванню зернових культур.
«У структурі сертифікованих сільськогосподарських угідь 82% становлять орні землі. Близько 12% – пасовища. Під багаторічними насадженнями перебуває 2%. Близько 60% посівів становлять пшениця, ячмінь, соняшник і кукурудза. Решту посівних площ відведено під горох, ріпак, гречку, сою, жито, овес, сорго, просо, гірчицю, цукровий буряк, еспарцет тощо. Тому пропозицію української органічної продукції, що постачають на експорт, представлено переважно зерновими, олійними та бобовими культурами, а також ягодами, фруктами та дикоросами. Попри те, що органічне виробництво є порівняно новим напрямом для України, за окремими групами культур вона посідає перші позиції як у Європі, так і світі загалом. Зокрема, їй належить 26% сертифікованих за органічними стандартами світових площ соняшнику, 49% – гречки, 43% – проса, 11% – спельти, 9% – ячменю, 8% – кукурудзи, понад 5% – пшениці та жита», – зазначає Ольга Ходаковська.
Зазначимо, що Україна посідає перше місце у світі за площею сертифікованих за органічними стандартами соняшнику та гречки. Крім того, вона входить до першої десятки світових лідерів за площею органічних зернових (ячмінь, кукурудза, пшениця), а також овочів і бобових.
Проте, як зазначають фахівці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», окрім звичних для нас товарів – пшениця, кукурудза, ячмінь, соя, спельта, пшоно тощо, в органічному експорті є й такі «екзотичні» рослини, як бузина, чорниця, березовий сік, обліпиха, шипшина, ромашка, коріандр, різноманітні сухофрукти тощо.
А серед товарів з високою часткою доданої вартості в органічному експорті треба згадати соняшникову олію, соки, джеми, пластівці, яблучний концентрат, борошно, заморожені або сушені ягоди тощо.
Основними країнами-імпортерами органічної продукції залишаються держави ЄС. Це, зокрема, Нідерланди, Німеччина, Швейцарія, Великобританія, Італія, Австрія, Бельгія, Польща, Чехія, Угорщина. Хоча експортне постачання здійснюють і до більш далеких країн, таких як США, Канада та країни Азії.
Євген Милованов особливо відзначає деякі успіхи наших виробників і експортерів органічної продукції і в екзотичних країнах. Так, чисті харчові продукти та сировину вже знають країни арабського регіону, а також Нова Зеландія й Австралія.
Виробництво органічної продукції в Україні за останні п’ять років зросло вдвічі. У 2016 р. обсяг виробництва в грошовому вираженні становив €21-22 млн, про що свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства. У 2017 р. на думку Ольги Ходаковської, цей обсяг досяг €29 млн.
Як вважає заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, надалі щодо цієї продукції спостерігатиметься приріст 15% щорічно.
Щодо грошового вираження обсягів експорту органічної продукції, то є дані за 2015 і 2016 рр., коли, на думку керівників Федерації органічного руху, від продажу таких товарів за кордоном отримано €21 млн та €40 млн відповідно. За 2017 р. даних наразі немає.
«Наразі внутрішній ринок органічної продукції назвати розвиненим не можна. Насамперед це пов’язано з низькою купівельною спроможністю населення та недостатньою довірою українського споживача до органічної продукції. За нашими прогнозами, місткість ринку зростатиме, і вже через п’ять років вона може подвоїтися. Але для цього потрібно вжити певних заходів: завершити формування нормативно-правової бази, підвищувати інформованість населення про переваги органічної продукції, розширювати асортимент продукції та довіру споживачів», – говорить Ольга Ходаковська.
Проте органічна продукція міцно входить у «побут» українців, незважаючи на те, що вона коштує в 1,5-3 рази дорожче, ніж «звичайна». Експерти зазначають, що нині просто неможливо порахувати кількість магазинів і супермаркетів, де збувають таку продукцію – їхня кількість обчислюється десятками тисяч. Майже в кожному з них продають хоча б 2-4 органічних продукти.
Для експорту в наших виробників є дуже велике європейське «вікно». Так, як говорить голова наглядової ради «ЕтноПродукт» Олег Жуковський, у країнах ЄС ніша органічної сировини ще є незаповненою, і там споживають більше екотоварів, ніж виробляють. За його словами, щороку обсяги споживання таких продуктів у країнах ЄС зростають на 10%.
Справі збільшення обсягів виробництва, внутрішнього споживання й експорту органічної продукції значно сприятиме ухвалений у 2018 р. спеціальний закон, яким закладена чимала фінансова підтримка з боку держави, починаючи з 1 січня 2019 р.
Утім, уже зараз Україна широко відома, як вагомий виробник і експортер органічної продукції, що й підтверджує щорічне проведення спеціалізованих виставок, присвячених екотоварам. Торік цей захід, де активну участь брали сотні українських та зарубіжних виробників екотоварів, за декілька днів відвідало 100 тис. осіб, серед яких було й чимало представників західного бізнесу.
