Понад половина кредитів в українських банках - проблемні. Лідерами є державні банки. Кредитні бюро в змозі запобігти лише наданню нових кредитів несумлінним позичальникам. А от для вирішення проблеми зі старими необслуговуваними кредитами вже потрібно вносити зміни до законодавства.
Нещодавно Національний банк надав цікаву статистику. Так, частки кредитів, що не працюють, у розрізі банківських груп є такими: за підсумками першого кварталу 2018 р. антилідером є Приватбанк – 86%, щодо решти держбанків показник досягає 61%, іноземні банки, які свого часу були найактивнішими в сегменті валютної іпотеки, мають 43% кредитів, що не працюють, українські комерційні банки – 30%.
Загалом частка проблемки становить 56,38%, до того ж за березень він зріс на 0,18 п.п.
Націбанк на офіційний запит «і» пояснює таку несприятливу картину одноразовим негативним ефектом, що пов’язано зі зміною методології обліку фінансових інструментів у межах переходу банків на МСФЗ 9 (Міжнародні стандарти фінансової звітності): «Частину нарахованих, але не сплачених процентних доходів зараховано до резервів. Тому обсяги загальних активів і тих, що не працюють, одномоментно зросли. Водночас за перші три місяці банки змогли здійснити декілька успішних реструктуризацій, що, безумовно, мало позитивний ефект на загальний портфель кредитів, що не працюють».
Також особливо не хвилюватися з цього приводу пропонує виконавчий директор Незалежної асоціації банків (НАБУ) Наталія Коробкова: «0,18 процентного пункту – дуже незначне збільшення, що само по собі не свідчить про підтвердження або зміну тенденції. Якщо порівнювати з 1 лютого, то частка NPL (прострочених кредитів) навіть зменшилася на 0,22 процентного пункту».
Справді, торік, починаючи з 1 березня 2017 р., також спостерігалися коливання частки кредитів, що не працюють, у невеликому діапазоні – зростання з 55,9% до 57,99% (на 1 серпня) і зниження до 54,54% (на 1 січня 2018 р.).
Хоча самі банкіри, в принципі погоджуючись із поглядом керівників регулятора, не так радісно дивляться на загальну картину щодо «токсичних» кредитів (до речі, з ними солідарна й Наталія Коробкова).
«Рівень «токсичних» кредитів, що перевищує половину загального портфеля, є однією з основних загроз стійкості фінансового сектора. Більшість кредитів, що не працюють, – це кредити в іноземній валюті боржників корпоративного кредитування та роздрібної іпотеки. Значна їхня частина тягнеться від часів фінансової кризи 2008 р., коли банки масово видавали валютні кредити. У 2014 р. ситуація ще більше ускладнилася внаслідок втрати банками активів у Криму та зоні АТО», – говорить «і» директор з ризиків Банку Кредит Дніпро Олег Пахомов.
Експерт зазначає, також на зростання статистики з NPL вплинуло виконання банками оновлених вимог до оцінки кредитного ризику, внаслідок чого частка проблемних кредитів різко збільшилася з 31% наприкінці 2016 р. до 57% навесні 2017 р. та досягла історичного максимуму в 58% у липні 2017 р.
Проте банки відчайдушно борються з цими проблемами. Так, фінустанови сформували достатні обсяги резервів під проблемні активи (рівень покриття в системі становить 84%), сфокусувалися на менш ризикових видах кредитування, здійснюють поступове оновлення та диверсифікацію портфелів, реструктуризацію та списання NPL.
Однак поліпшення якості портфелів відбувається повільно та нестабільно через недосконалість законодавства та судової системи. Відсутність ефективних процедур стягнення боргів і правових важелів впливу на несумлінних позичальників ускладнює вантаж «токсичних» кредитів, змушує банки формувати під них величезні резерви. А це й далі тисне на показники капіталізації та прибутковості банківського сектора, а також на вартість кредитування.
А якою є доля законопроектів щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів і як невирішеність цього питання впливає на загальну ситуацію щодо проблемних кредитів у нашій банківській системі?
«Питання є надто політизованим. У парламенті з 2014 р. перебувало 15 законопроектів, завдяки яким банківське співтовариство намагалося вирішувати цю проблему. Законопроект №4004-д, консолідована позиція банківського співтовариства, з 2016 р. блукає кабінетами Верховної Ради. Цей документ передбачає механізм виходу із ситуації щодо валютних іпотечних кредитів. Незважаючи на підтримку нашого бачення профільним комітетом парламенту, Нацбанком та Мінфіном, законопроект не виносить до парламенту для голосування», – говорить Наталія Коробкова.
Крім іншого, усе тупцює на місці через те, що народні депутати особисто (і таких чимало) зацікавлені в цьому зволіканні. Конфлікт інтересів у певних депутатів, які особисто заборгували банкам чималі суми, уже багато років заважає парламенту ухвалити адекватне рішення та скасувати мораторій на стягнення за цими кредитами. Як наслідок, частина проблемного портфеля, яку банки могли б реструктуризувати та вивести з категорії NPL, зависла в банківських балансах на невизначений термін.
«Якщо врахувати, що валютна іпотека на сьогодні становить 34 млрд грн в еквіваленті, формуючи 19% роздрібного кредитного портфеля, водночас 90% валютних іпотечних кредитів є неробочими, то негативний вплив правової неврегульованості цієї ситуації на якість кредитного портфеля складно переоцінити», – вважає Олег Пахомов.
Кредитний реєстр НБУ, як уважають керівники регулятора, здатний забезпечити своєчасну і зважену оцінку банками кредитного ризику.
Банки зможуть ефективніше оцінювати платоспроможність і надійність позичальника та запобігти наданню позик ненадійним позичальникам. «Це сприятиме зниженню ризикованості кредитування, що позитивно вплине на вартість кредитів. Крім того, наявність такого інструменту дозволить запобігти появі в майбутньому значної частки кредитів, що не працюють», – зазначають в НБУ.
Використання банками консолідованої інформації з реєстру, у поєднанні з даними бюро кредитних історій, сприятиме посиленню їхнього управління кредитним ризиком, уважає Олег Пахомов. «Єдина повна інформація про позичальника дасть змогу скласти його реальний кредитний рейтинг та уникнути оперування спотвореною інформацією під час розгляду кредитної заявки й ухвалення рішень», – говорить він.
Також експерт бачить позитивний момент для позичальника: спрощення отримання ним самим консолідованої інформації про свою кредитну історію, більш реальної оцінки власних можливостей з одержання та обслуговування кредитів. Використання реєстру сприятиме розширенню можливостей регулятора здійснювати ефективний банківський нагляд, оперативно реагуючи на проблеми, що виникають у банках.
А Наталія Коробкова вважає, що такий реєстр при Нацбанку не вирішує проблему з уже наявними NPL, проте він дасть змогу уникнути (або знизити ймовірність) видачі нових кредитів несумлінним позичальникам. «Це згодом знизить рівень ризику в кредитуванні та, відповідно, оцінку ризику, що закладають у ставку. Завдяки цьому частка ризику в кредитних ставках стане меншою. За інших рівних умов це дозволить банкам знизити ставки за кредитами», – резюмує експерт.
Справді, загалом оперативне отримання достовірної інформації про позичальників сприятиме поліпшенню якості кредитних портфелів банків, зниженню показників прострочених та безнадійних кредитів і, відповідно, зменшенню складової «плати за ризик» у вартості кредитів. Однак створення та робота такого кредитного реєстру є необхідною, проте не достатньою умовою для кардинального поліпшення правової ситуації на ринку.
Які є рецепти для вирішення питань щодо проблемних кредитів у банківській системі? За інформацією НАБУ, питання фінансової реструктуризації частково вирішено з ухваленням відповідного закону. Так, зареєстровано 12 процедур, а в грошовому вираженні відкрито таких процедур на суму 16,7 млрд грн, з яких успішно реструктуризовано заборгованості на суму 8 млрд грн.
На думку керівників організації, також дуже важливим документом є законопроект №6027-д щодо захисту прав кредиторів або №8060 (Кодекс процедур банкрутства).
Як уважають в Нацбанку, крім того, ринок чекає внесення до парламенту та його подальша підтримка законопроекту з питань діяльності з управління проблемною заборгованістю, розробленого ЄБРР. Цей документ дасть змогу полегшити прихід приватного капіталу на ринок проблемних активів і допоможе відновленню активного кредитування в Україні.
