Нещодавно Верховна Рада ухвалила президентський законопроект «Про валюту». Експерти вважають, що лібералізація валютного ринку позитивно позначиться на роботі економіки та житті звичайних громадян.
Нагадаємо, свого часу для роботи з цим документом залучили групу на чолі з головою правління Нацбанку України Яковом Смолієм. У неї також увійшли фахівці від Єврокомісії.
У Нацбанку високо оцінюють ухвалений закон, який обговорювали ще на стадії законопроекту з бізнесом, комерційними та державними банками, експертами, депутатами Верховної Ради України: «Їхнє бачення також врахували під час доопрацювання проекту закону, і зараз він відображає не лише бачення президента, Національного банку та міжнародної спільноти, а й безпосередньо бізнесу».
Нагадаємо, до ухвалення цього закону валютне регулювання, побудоване навколо Декрету про валютне регулювання від 1993 р., передбачало, що дозволено тільки операції з іноземною валютою, прямо передбачені цим Декретом. Інакше кажучи, усе, на що не було з погляду дозволів дозволу в Декреті, заборонено.
Такий підхід до побудови валютного законодавства пояснюється тим, що коли його розробили чверть століття тому, основною метою валютного законодавства було обмежити відтік капіталу за кордон, для чого був потрібен жорсткий контроль над валютними операціями.
Новий закон передбачає, що всі валютні обмеження поступово скасують, і, врешті-решт, Україна прийде до свободи здійснення валютних операцій без обмежень. Відповідно, буде «дозволено все, що прямо не заборонено законом». Гривня стане вільно конвертованою валютою.
«Національний банк вводитиме валютні обмеження тільки як тимчасовий захід для захисту економіки від кризових явищ, після подолання кризових явищ обмеження зніматимуть, і свободу здійснення валютних операцій буде відновлено», – ідеться в офіційній відповіді регулятора.
На думку виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Наталії Коробкової, сьогодні ми можемо зітхнути: адже скасують десятки нормативно-правових актів, які крім того, що були неефективними, ще й стримували приплив іноземних інвестицій у нашу країну.
Саме так вважають у Нацбанку. Нагадаємо, ще раніше регулятор звільнив від процедури обов’язкового продажу коштів, що надходять для здійснення інвестицій в Україну, та дозволив репатріацію дивідендів, нарахованих за всі попередні роки.
Водночас під час здійснення валютної лібералізації Національний банк керується основним принципом – пом’якшення обмежень не має похитнути фінансову стабільність в Україні, зокрема дестабілізувати стан валютного ринку. Саме тому Національний банк досі знімав обмеження поступово й обережно, тільки за наявності сприятливих макроекономічних умов.
Наприклад, якщо говорити саме про репатріацію дивідендів, то за надання з 3 березня 2018 р. іноземним інвесторам можливості репатріювати дивіденди за всі попередні роки до 2017 р. включно Національний банк встановив обмеження на максимальну суму.
Сьогодні українські компанії можуть платити іноземним інвесторам дивіденди в інвалюті на суму до $7 млн на місяць незалежно від періоду, за який нараховано такі дивіденди. Мета такого ліміту – забезпечити більш рівномірний попит на валюту з боку компаній, які мають намір оплатити дивіденди іноземним інвесторам, і мінімізувати його вплив на стан міжбанківського валютного ринку, а отже, і на цінову та фінансову стабільність загалом.
Фінансовий аналітик Віталій Шапpан уважає, що народні депутати зробили все, щоб ухвалений закон не мав негативного впливу на ринок: «По суті, ухвалення цього закону означає звільнення від валютного рабства. Сьогодні кожній людині, яка хоче вивезти валюту за кордон, досить заявити про це бажання до свого банку, і справу зроблено».
А що ці всі зміни дадуть позитивного для розвитку бізнесу та для звичайних фізичних осіб?
Так, новий закон надає такі переваги для українських підприємців: можливість без індивідуальних ліцензій інвестувати за кордон для придбання компаній, відкривати представництва, дочірні компанії, розширювати ринки збуту своєї продукції. Бізнесмени також можуть відкрито й безперешкодно інвестувати за кордон у цінні папери, нерухомість, майнові права. Також без проблем вони можуть розміщувати на рахунках за кордоном валюту з України, надавати кредити нерезидентам. Крім того, скасовано граничний термін здійснення валютних операцій, – раніше він становив 180 днів. Бізнесу також не потрібно буде реєструвати кредити від нерезидентів.
Для простих українців закон дає право інвестувати за кордоном у цінні папери, нерухомість та інші майнові права. Раніше для цього потрібно було отримати індивідуальну ліцензію Нацбанку. Цього ніхто не робив у разі невеликих сум.
Взагалі, як зазначають у Нацбанку, регулятор тепер контролюватиме лише валютні операції фізосіб, які в еквіваленті перевищують 150 тис. гривень. Без декларування, як і раніше, за кордон можна вивезти готівкові кошти, що в сумі не перевищують €10 тис.
Також фізичні особи мають право розміщувати валюту з України на рахунках іноземних банків. Чи не зможе це зіграти тепер злий жарт – тобто чи не почнуть фізособи масово відкривати рахунки в іноземних банках чи класти туди депозити і ще більші гроші не будуть працювати на економіку України? Адже, за різними оцінками фахівців, на руках у населення України наразі перебуває $50 млрд.
Як зазначив нам експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, ці гроші і так не працюють на економіку країни. На його думку, побоюватися того, що ці кошти раптом швидко у великих кількостях перекочують до західних банків, не треба: «Якщо класти гроші в ці фінансові установи за кордоном, певна річ, вони працюватимуть на їхню економіку, а ніяк не на українську. Однак і до ухвалення цього закону знаходилися десятки шляхів виведення коштів за кордон. Проте справді якоюсь мірою цей документ сприятиме відтоку грошей за кордон. Однак він буде невеликим, адже всім відомо, що в західних банках депозитні ставки набагато менші, ніж в Україні. Тому інтерес до них буде низький».
Тим часом Єгор Киян упевнений, що позитивним ефектом ухвалення цього законопроекту є те, що тепер керівникам українських фінансових установ в умовах певної конкуренції в боротьбі за клієнта із західними банками доведеться зробити все можливе для поліпшення своєї роботи.
Загалом ухвалення закону «Про валюту» створить в Україні просте, прозоре та несуперечливе валютне регулювання, яке забезпечить свободу валютних операцій для населення, сприятливі умови для ведення бізнесу компаніями, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, зменшення навантаження на банки та надійне середовище для іноземних інвестицій.
Крім того, він стане підтвердженням євроінтеграційних прагнень України, адже приведе українське валютне законодавство у відповідність до правил, що діють у Євросоюзі.
