Рік тому між Україною та Євросоюзом почала повноцінно діяти зона вільної торгівлі. Оптимісти почали шукати великі можливості, песимісти - нарікати на невигідні умови й ідеалізувати колишні тісні економічні відносини з країнами СНД.
Звичайно, за один рік (хоча до ЗВТ з ЄС готувалися майже вісім років) неможливо без ризиків і втрат розвернутися на 180 градусів, однак експерти бачать багато позитиву в європейських ринках і впевнені в тому, що українські підприємці швидко адаптуються до нових реалій.
А песимісти нагадують про те, що є багато викликів, які постали перед українцями: потрібно модернізувати виробництво, адаптуватися до ринку на законодавчому рівні, подолати багато технічних перешкод…
Позитив від ЗВТ
Експерти-оптимісти впевнені в тому, що режим зони вільної торгівлі з Європейським союзом стане трампліном перед поступовим поліпшенням умов праці в країні, сприятиме суттєвому підвищенню якості наших товарів та екологічних стандартів.
За останній рік дедалі більше країн Європейського союзу почали розвивати економічні відносини з Україною. Найбільше українські товари йдуть до Польщі, Італії, Німеччини. Керівник проектів Асоціації експортерів та імпортерів Микола Ларін вважає, що на зміну російському ринку приходить Німеччина, куди непогано йдуть наші товари.
Крім того, експерт розповів, які саме товари найбільше експортують наші виробники: «Ринок експорту дуже різноманітний: тут і машини, і певні продукти харчування (тобто які вже виготовлені), це харчові продукти, метал, руда, чавун тощо. Якщо говорити про конкретні цифри, то майже 50% – це продукція рослинного походження, 10% – це механічні, електричні машини, 8- 9% – жири, масла тваринного походження, готові харчові продукти – не більше 6%».
Ризики та невдачі
ЗВТ з Європейським союзом – це не тільки підвищення експорту, а й різке збільшення імпорту якісних європейських товарів, з яким українським виробникам украй важко конкурувати. Принаймні зараз. Найбільше на українські ринки надходить товарів з Німеччини, Франції та Польщі.
Щоб почати грати за новими правилами, українським компаніям потрібна підтримка держави, яка б полегшила перехід на стандарти нового рівня та вихід на перспективні ринки Європейського союзу. Так, головний експерт Ради підприємців при Кабінеті міністрів Андрій Забловський вважає, що українським експортерам украй складно конкурувати з європейськими колегами, які мають доступ до дешевих кредитів і потужної інфраструктури підтримки свого експорту (ЄКА, торговельні місії, торгові палати).
Микола Ларін зазначає, що за останні дев’ять місяців показники експорту товару є досить плачевними. На це впливає багато, зокрема політичних, чинників: «Основу нашого експорту становлять сировинні товари. Тут на перший план виходить світова ціна на сировину, від якої ми залежні. Наш експорт зростає і падає відповідно до світової кон’юнктури. За останні дев’ять місяців показники з торгівлі товарів є плачевними: негативне сальдо по товарах – мінус $1,76 млрд. Вирівнює ситуацію торгівля послугами. Якщо брати в цілому, то сальдо зовнішньої торгівлі буде позитивним. Більш того, якщо враховувати частку експорту між країнами, то експорт до Європейського союзу зараз зростає – український експорт на європейські ринки становить близько 38%. Частка експорту до країн СНД та Росії зі зрозумілих причин різко падає і нині становить лише близько 17%».
Перспективи
Перспективи співпраці з Європейським союзом величезні. Зокрема, тому що Європейський сертифікат якості можна сміливо назвати пропускним квитком на ринки всього світу, адже європейські стандарти – найжорсткіші у світі. Андрій Забловський вважає, що наразі дуже багато залежить і від українських експортерів, і від держави, яка має подбати про серйозну підтримку виробників:
«Перспектива значного нарощування українського експорту на європейські ринки у 2017 р. залежатиме від того, як добре Україна виконуватиме “домашнє завдання”, пов’язане з гармонізацією наших технічних стандартів з європейськими регламентами, а також реальної державної підтримки національного експорту, зокрема повноцінного запуску Експортно-кредитного агентства (відповідний закон ухвалено наприкінці минулого року)».
Однак, з огляду на реалії сьогоднішнього дня, цього року можна очікувати зростання українського експорту до ЄС на рівні 5-7%, вважає експерт. «Насамперед завдяки збільшенню експортних поставок вітчизняних аграріїв, які зможуть дещо посилити свій потенціал завдяки черговій девальвації гривні, а також через зростання попиту на європейських ринках. Якщо говорити про перспективи збільшення високотехнологічного експорту на європейські ринки, то тут тільки преференцій у межах зони ЗВТ з ЄС буде явно замало. Тут потрібна фокусна державна програма підтримки високотехнологічних галузей (машинобудування, судно-авіабудування, хімічна, біотех тощо), як це працює в США, Європі, Японії та інших країнах», – переконаний Забловський.
Альтернативні ринки
Незважаючи на те, що європейські ринки стають дедалі ближчими, товари Made in Ukraine розходяться й за іншими напрямками. Тим більше що постачання товарів до європейських країн відчиняє для виробників двері на ринки інших країн.
Микола Ларін розповів про те, що список країн, з якими в майбутньому торгуватиме Україна, стає дедалі ширший: «Зараз ми активно диверсифікуємо ринки: якщо продукція з якихось причин не йде на європейські ринки, або вона неконкурентна, або квоти завершилися, то добре торгуємо й з іншими країнами. Зокрема, добре йде торгівля з азіатськими країнами, відкриватимуться ринки відповідно до підписання зони вільної торгівлі. Зараз діють режими преференції з Америкою, з Канадою (буквально цього року чекає ратифікації), йдуть переговори щодо ЗВТ з Туреччиною та Ізраїлем. Список країн, з якими ми будемо торгувати більше, поступово розширюється, прибираються мита. А поки що бізнес диверсифікує ринки: добре йде торгівля з Китаєм, Єгиптом. Зрозуміло, що 2016 р. Росія ще трималася, однак її частка постійно падає. Непогано розвивається торгівля з африканським континентом».