На зустрічі Всесвітнього економічного форуму (WEF) у Давосі в нинішньому році експерти та провідні економісти заявляли про необхідність переглянути ВВП як універсальний індикатор економічного зростання.
Зокрема, до такого висновку дійшов лауреат Нобелівської премії з економіки Джозеф Стігліц, директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард і професор Массачусетського технологічного інституту Ерік Брінолфссон, ідеться в статті спеціалістів WEF.
На думку цих експертів, настав час знайти інші інструменти вимірювання економічного та соціального розвитку, оскільки ВВП не враховує цілий ряд важливих чинників.
П’ять нових індикаторів замість ВВП
Ще 2015 р. британська аналітична група The New Economics Foundation надала звіт про результати дослідження, у рамках якого визначила п’ять індикаторів успішного розвитку Великобританії.
Добрі робочі місця – ідеться не просто про наявність роботи в громадян, а про те, щоб ця робота оплачувалася на достатньому рівні (для забезпечення гідного рівня життя) і не припускала нестабільності, пов’язаної з можливістю раптового звільнення;
Добробут – цей індикатор свідчить про задоволення життям, у зв’язку з економічним станом у країні;
Навколишнє середовище – обсяги викидів вуглекислого газу, пов’язані зі специфікою життя й активності, відображають вплив на стан навколишнього середовища й також потребують обліку;
Справедливість – або справедливий розподіл благ у державі, а також різниця максимального і мінімального доходу;
Здоров’я – показник кількості смертей, яких можна було уникнути, що також свідчить про рівень і якість охорони здоров’я в країні.
Хоча аналітики NEF у своєму дослідженні орієнтувалися насамперед на Великобританію, ці індикатори можуть бути застосовані до оцінок зростання будь-якої країни світу, незалежно від її специфіки.
Щастя замість валового продукту
На думку професора економіки Університету Південної Кароліни Річарда Істерліна, що спеціалізується на темі «економіки щастя», ВВП і «щастя» можуть показати абсолютно різну картину соціального добробуту. На його думку, показнику щастя можна віддати перевагу перед показником ВВП за низкою причин.
По-перше, щастя – найбільш усеосяжний показник добробуту, уважає економіст. ВВП належить лише до одного економічного аспекту, на відміну від показника рівня щастя. За його словами, найяскравіший приклад цього – показники зростання Китаю. З 90-х років минулого століття за два десятиліття вони зросли вдвічі, а потім знову вдвічі. Однак показник щастя в країні здійснив стрибок, упав у 2002 році і відновився на рівні трохи нижчому 1990 р. Це сталося внаслідок економічної реструктуризації, яка призвела до колапсу на ринку праці, зміни системи соціального захисту, викликала зростання соціальної стурбованості про робочі місця, забезпечення рівня доходів сім’ї та охорону здоров’я. На показниках ВВП країни це ніяк не позначилося, однак на показниках добробуту може бути відбито досить помітно.
По-друге, уважає експерт, показник щастя оцінюють ті, чий рівень добробуту оцінюється в тому числі. ВВП, своєю чергою, вимірюють зовнішні експерти. У ході зовнішньої оцінки експерти не можуть домовитися про те, чи враховувати деякі специфічні показники, як, наприклад, доходи від проституції та торгівлі наркотиками. Тому ВВП не можна назвати об’єктивним індикатором.
По-третє, з показником щастя люди можуть ідентифікуватись особисто, а ВВП – чиста абстракція для громадянина будь-якої країни, вона не має жодного значення для окремої особистості.
І по-четверте, у процесі вимірювання щастя кожна людина має можливість проголосувати один раз, і тільки раз, незалежно від соціального статусу, віку, стану здоров’я або рівня доходів. В оцінці рівня щастя всі є абсолютно рівними.
Отже, економіст уважає, якщо б показник щастя замінив ВВП, внутрішня політика держав стала більш соціально орієнтованою.
Прямо кажучи, переоцінка значущості ВВП як основного індикатора економічного зростання країни – це цілісна переоцінка підходу до економіки, яка спричинить переосмислення підходу до політичних рішень. На думку фахівців, в умовах сучасного розвитку міст, технологій, промисловості, впливу цього розвитку на стан навколишнього середовища й суспільства настав час переосмислити поняття «здорова економіка» в тому вигляді, яким воно було до цього часу.
