Український агросектор демонструє позитивну динаміку. У першому півріччі 2018 року було зафіксовано зростання індексу сільгосппродукції. На даний момент агросектор щодня поповнює державну казну на 45 млн доларів.
Державна служба статистики продемонструвала, що програми, націлені на розвиток сільського господарства, починають працювати. Відомство зафіксувало, що в першому півріччі 2018 року індекс сільгосппродукції виріс на 2% в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року.
Протягом останніх років в українській економіці відбулися великі зміни. Найбільший внесок в наповнення бюджету почали приносити лісове і сільське господарства. За даними Держстату, ліс і агропромисловий комплекс на сьогодні забезпечують по 17-18% ВВП.
За роки незалежності сільське господарство демонструвало стрибкоподібну динаміку. Під час економічного зростання нашої країни протягом 2000 – 2008 року було зафіксовано падіння аграрної частки в економіці з 17 до 7%. Після 2008-го експерти спостерігали поступове зростання АПК. У 2016 році доходи від нього склали 19,2% ВВП.
Крім цього, з 2008 року було зафіксовано зростання експорту української сільгосппродукції, який упродовж 2012 – 2017 р збільшився майже на 8% – з 13,4 до 21,1%. Разом з тим ставало менше експортованих хімпродуктів (з 7 до 3,8%) і чорних металів (з 22,6 до 19,7%). У порівнянні з 2000 р експорт агропродукції підскочив в 13 разів (!). Зараз він становить 18 млрд доларів. Таким чином, протягом двох останніх десятиліть Україна почала більше позиціонувати себе як аграрна країна, адже агросектор приносить хороший прибуток. На даний момент він щодня поповнює казну на 45 млн доларів. Показово також, що в останні роки український агропромисловий сектор відчув на собі приплив інвестицій. Зараз темпи інвестиційного зростання в агросектор перевищують навіть темпи зростання сільгосппродукції.
Прорив дійсно неймовірний, проте головним недоліком залишається те, що 80% експортованої сільгосппродукції – сировина. Виходить, що Україна – не є кінцевий продавець. На нашій сировині ще хтось заробляє просто завдяки доданій вартості.
На жаль, в останні роки агросектор, хоч і демонструє позитивну динаміку, однак вона не настільки вражаюча, якою була кілька років до того. Незворотними є природні фактори: зміна клімату та вичерпання чорноземного потенціалу нашої країни. Експерти впевнені: щоб домогтися стабільного зростання агропромислового комплексу, Україні необхідно переорієнтуватися на інтенсивну переробку сільгосппродукції та несировинний експорт. Наприклад, у виробників зерна і олійних культур немає проблем з постачанням в інші країни. Однак для збуту агропродукції з більш високою доданою вартістю існують проблеми.
Потенціал для експорту несировинних продукції наша країна величезний. В Україні заборонені ГМО, тому було б логічно і вигідно орієнтуватися на ті ринки, на які не може зайти ГМО-продукція. В Україні дійсно високі стандарти сільгосппродукції – нашим головним козирем може стати натуральність і висока якість. Однак для цього владі слід створити якісні умови для функціонування ринку землі.
Особливості українського сільського господарства
На сьогодні в нашій країні існує близько 43 млн сільськогосподарських угідь. Це зовсім немало – майже 70% території країни. Орних земель теж багато – 32,5 млн га (більше половини з них – високоякісні чорноземи).
Ситуація з рослинництвом у нас значно краще, ніж з тваринництвом. За даними Держстату, за останній рік індекс рослинної продукції зріс на 3,2%, а ось продукції тваринництва – впав на 0,1%, причому падіння головним чином пов’язано з поступовою відмовою домогосподарств від утримання поголів’я худоби.
Індекси сільгосппродукції за категоріями виробників
(у % до відповідного періоду 2017 року)
| Господарства | Продукція сільского господарства | В том числе | |
| рослинництво | тваринництво | ||
| Всего | 102,0 | 103,2 | 99,9 |
| сільгосппідприємства | 103,9 | 104,8 | 102,3 |
| домогосподарства | 100,3 | 101,8 | 97,8 |
|
За даними Держстату |
|||
Рослинництво дійсно демонструє хороші тенденції. Україна наразі посідає третє місце в світовому рейтингу по експорту кукурудзи і п’яте – по пшениці. До того ж половину орних земель відводять для посадки зернових. Інша половина призначена, в основному, під буряк і соняшник. Соняшники стали новим символом країни, адже Україна посідає перше місце в світі по виготовленню соняшникової олії. Виробляючи 6,5 млн т щорічно, ми експортуємо його в сотні інших країн і на всі 5 континентів. Популярністю також користуються бджільництво, виноградарство, баштанництво і садівництво.
Український агросектор можна розділити на деякі сегменти, що розрізняються спеціалізацією. Першим є Полісся. Цей регіон відрізняється великими врожаями картоплі, льону, жита і ячменю. Місцеві підприємці також активно розвивають молочне тваринництво.
До другого сектору можна віднести степову і лісостепову частини країни. Тут головними культурами традиційно стали зернові, цукровий буряк і соняшник. Тваринництво тут досить багате: люди орієнтовані на м’ясо-молочний напрямок, вирощування свиней і овець.
Третій сектор розташований на Закарпатті. Клімат цих зон сприятливий для вирощування різних сортів винограду, тютюну і культур для ефірних масел.
Останнім часом значною проблемою сільгосппродукції стало падіння частки тваринництва. З початку незалежності нашої країни відчувається тенденція до поступової відмови від вирощування тварин. Підприємці зрозуміли, що рослинництво може принести великий прибуток при менших ризиках. За один сезон аграрій здатний удобрити землю, посадити культуру, обробити, зібрати і продати. З вирощуванням свиней, кіз, овець, корів так не можна. На даний момент в нашій країні існує близько 3 млн поголів’я.
Найбільш катастрофічною ситуація виявилася з корівниками. Експерти побоюються, що в найближчі 10 років цих рогатих тварин в Україні може стати катастрофічно мало. Причина цього – великий термін окупності. Корова в основному народить всього лише одного телятка, якого виношує 9 місяців. До забою проходить не менше 18 місяців. Для бажаючих отримати на цьому гроші – занадто довгий термін. Трохи простіше справи йдуть з вирощуванням свиней: ця тварина виношує потомство всього 3 місяці, народжує близько десятка поросят, які через півроку можна забивати. Таким чином, яловичина незабаром може перетворитися на делікатес.
Незважаючи на те, що в країні – відмінна кормова основа, тваринництво залишається на низькому рівні. Виправити ситуацію могли б кваліфіковані фахівці і агрохолдинги. Відновлення тваринництва сприятиме продовольчій безпеці. Щоб створити баланс між обсягом вирощуваних культур і тварин, на думку експертів, варто звернути пильну увагу на забезпечення попиту зразу на декілька видів продукції, а також регулювання умов для зміни профілю сільгоспвиробників. Сьогодні виробники м’яса і молочних продуктів залишилися майже без держпідтримки. Щорічні виплати в розмірі 1,5 тис. грн на корову врятувати ситуацію не можуть.
