Результати проведених Європейською бізнес-асоціацією, інвестиційною компанією Dragon Capital та Центром економічної стратегії у серпні-вересні цього року опитувань серед іноземних інвесторів, що мали на меті з'ясувати, що заважає залученню іноземного капіталу в Україну, показали — найбільше іноземці бояться, що їхній бізнес у них тут рейдернуть.
Саме поняття «рейдерство» у коментарі «і» адвокат Олег Яким’як визначає як витончений спосіб за допомогою прогалин в законодавстві або якихось недоліків в системній роботі державних інститутів — скажімо, тих же правоохоронних органів — забрати собі чужу власність.
Протягом кількох минулих років Верховна Рада прийняла низку законів, а також нормативних актів, що направлені на захист прав власності, економічних інтересів українців та економічних інтересів інвесторів з інших країн. Однак, їх, як виявилось, для того, щоб побороти рейдерство, замало.
«Практика показує, що, виключно, законодавчими методами побороти рейдерство не можна, тому що окрім самого законодавства, яким би воно не було ідеальним і досконалим, стоїть питання його реалізації, а також подальшого покарання тих, хто обходить це законодавство», — каже Олег Яким’як.
У якості прикладу адвокат наводить таку «галузь» рейдерства, як використання реєстрів майнових прав, де, за його словами, рейдерство здійснюється не за допомогою особливих законодавчих прогалин, а через безвідповідальність посадових осіб, що є при адміністраціях — реєстраторів.
«В нашій практиці ми стикалися з неодноразовими недобросовісними діями таких осіб, які здійснювали зміну права власності на підставі сумнівних документів. Коли у судовому порядку виявляли, що документи були підробленими, реєстратори виправдовували себе тим, що вони не експерти і не можуть визначити підроблений документ чи не підроблений. Хоча часом підробки були настільки неякісні, що сумніву, що це не оригінал тут бути не могло», — розповідає Олег Яким’як.
Адвокат також зазначає, що йому відомий випадок, коли неправомірність дій одного реєстратора навіть визнав Мін’юст, однак, пізніше в судовому порядку зазначена особа була поновлена на посаді. «Зрозуміло, що посадові особи, які знають про відсутність покарання чи негативних наслідків для себе, радо будуть іти на співпрацю з різного роду ділками», — резюмує Олег Яким’як.
Разом з тим, адвокат відзначає, що законодавчо певні види рейдерства все-таки вдалося побороти. Зокрема, щодо використання реєстрів корпоративних прав. «Це стосувалося здебільшого корпоратизованих приватизованих підприємств. Тепер цей етап пройдено. Все вдалося врегулювати. Відбулися відповідні реєстраційні дії і зміни в законодавстві. Якщо тут щось і може відбуватися, скажімо, підробка документів, то лише з грубим порушенням, і це вже не рейдерство, а відвертий кримінал», — каже він.
Тим часом, у цьому році про масове рейдерство заговорили у іншому напрямку — сьогодні це така галузь як сільське господарство.
«Сьогодні в Україні розвиток сільського господарства блокується корумпованою системою, яка «прикриває» ганебні випадки аграрного рейдерства. Рейдерство набуло системного характеру, тому що до схем протиправного привласнення землі залучені державні та правоохоронні органи, суди, державна виконавча служба тощо…При цьому захоплення земель та вирощеної продукції найчастіше зводяться до силових захоплень під прикриттям законних або псевдозаконних підстав», — зазначив на своїй сторінці у Facebook народний депутат Артем Вітко.
За словами іще одного народного депутата, Івана Мірошніченка, станом на сьогодні уже десятки підприємців у результаті рейдерства залишилися без своїх земель, без вирощеного врожаю і без власного бізнесу.
На початку вересня за вирішення проблеми взялися на урядовому рівні. Так, під головуванням першого віце-прем’єра, міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва 4 вересня у Кабміні відбулося засідання робочої групи з питань забезпечення узгоджених дій, спрямованих на захист майнових прав власників та орендарів земельних ділянок. Тут вирішили відновити роботу Міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств, що була утворена 10 років тому, і зробити її засідання регулярними.
За задумом, комісія, маючи на меті захист бізнесу, подолання рейдерства, покарання винних та створення умов для уникнення подібних ситуацій у майбутньому, має виступати як координатор дій правоохоронних, контролюючих органів, органів юстиції, профільного міністерства та народних депутатів.
Іван Мірошніченко зауважує, що робота Міжвідомчої комісії спрямована не лише на підтримку підприємців у аграрній сфері, а й на захист бізнесу в інших галузях економіки. «Сьогодні вже надходять скарги про тиск на підприємства у сфері авіаперевезень, ІТ-технологій, харчової, переробної промисловості, паливно-енергетичного комплексу тощо», — зазначає він у своєму блозі.
Тим часом, вирішенням сьогоднішньої проблеми рейдерства Артем Вітко бачить у терміновому коригуванні існуючого відповідного законодавства. «Вже зараз, разом з командою експертів-правників та аграріїв, працюємо над створенням законодавчих актів для побудови дієвої системи захисту від рейдерських атак», — написав у соцмережі Артем Вітко.
На думку окремих депутатів і експертів, потрібно реформували порядок вчинення реєстраційних дій, доступ до реєстрів, законодавчо посилити відповідальність за злочини у сфері рейдерства і створити відповідними законами додаткові важелі для захисту права власності.
Реальними діями зі сторони влади, можна вважати запущений при всіх обласних адміністраціях проект зі створення штабів оперативного реагування на рейдерські захоплення земельних ділянок або врожаю. Усі «гарячі» номери є на сайті Мін’юсту. З 15 по 31 серпня антирейдерські аграрні штаби отримали 130 звернень.
«Штабами фіксувалося подвійне підписання договорів оренди, подвійна реєстрація договорів оренди, підписання договорів оренди на мертвих душ, крадіжка врожаю, засіювання чужих полів, нанесення тілесних ушкоджень, — повідомила нещодавно заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова.
Однак, за її словами дійсним рейдерством можна вважати тільки 21 випадок. «Найчастіше ми стикалися з бандитизмом. Протягом періоду роботи антирейдерских аграрних штабів порушено п’ять кримінальних справ», — зазначила високопосадовець.
Тим часом, за час роботи Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації загалом було направлено до правоохоронних органів близько 20 звернень, що стосуються рейдерських дій.
«Найгарячішими» за кількістю звернень та порушень, згідно з даними Мін’юсту, регіонами є Херсонська, Миколаївська, Кіровоградська і Дніпропетровська області. Жодного звернення не зафіксовано у Закарпатській області.
Попри те, що кінцевий термін роботи оперативних штабів щодо недопущення рейдерства мав би бути 15 листопада, штаби пропонують зробити постійнодіючими.
Зі своєї сторони, сказати, наскільки сьогодні створені з подачі держави оперативні штаби із недопущення рейдерства є ефективними, адвокат Олег Яким’як не береться. «Штаби тільки недавно працюють. Знаю тільки одне — люди на них особливо не покладаються. Якщо підприємці мають можливість самоорганізуватися і створити свої загони протидії рейдерству, то це ефективніший метод. Таким чином, і бізнес, і землі, і ті ж врожаї вдається вберегти», — каже він.
Олег Яким’як знову ж таки звертає увагу тут на те, що землі і врожаї сьогодні забирають, використовуючи недобросовісних посадовців в адміністраціях, правоохоронних органах, які дозволяють такі речі або бездіяльності. «Тому, закон якби захищає, але є ще питання виконання і основне це принцип, який забезпечить його дотримання в високому процентному співвідношенні», — каже він.
Щодо змін, які планують внести в законодавство, що направлене на боротьбу із рейдерством, Олег Яким’як зазначає: «Ідеального законодавства тут бути не може, на моє переконання, ніколи. Все-одно знайдеться якийсь відсоток людей, який буде намагатися десь щось привласнити. Це так у всьому світі було і, нажаль, ще буде».
Однак завдання держави адвокат бачить в тому, аби упереджено підходити до всіх змін, змінюючи законодавство, яке буде дозволяти використовувати новітні інструменти без негативних наслідків для власників бізнесу.
«Потрібно вчасно реагувати на реалії. Коли почали право власності переводити в реєстр, і нема паперового підтвердження на право власності на майно, практика показала — інформація зникає цілими блоками, і її потім важко відновлювати. У мене тут є велика недовіра до адміністраторів. Перебування всіх документів по майну в віртуальній реальності — це насторожує, але цього треба вчитися», — каже він.
