РусУкр

Плюси і мінуси монетизації субсидій – думка експертів

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Напередодні виборів влада традиційно вдається до перевірених і випробуваних багаторічною практикою методів законного підкупу виборців – підвищення пенсії, а також обіцянкам додаткових виплат одержувачам мінімальних пенсій і зарплат. Однак в цьому політичному сезоні додався новий тренд: за місяць до голосування за нового президента України керівництво вирішує монетизувати субсидії на комуналку.

Плюси і мінуси монетизації субсидій - думка експертів

Якщо раніше держава перераховувала гроші підприємствам, що надають послуги, відтепер гроші на оплату субсидій люди отримають готівкою і самі повинні сплачувати рахунки. «Економічні Новини» (ЕН) розбиралися наскільки благими виявляться наміри в перспективі, чи знизиться заборгованість за комуналку, а також чи стане це мотивацією до подальших енергоефективних заходів, інформують Економічні Новини.

«Гроші – вранці, стільці – ввечері»

Про необхідність монетизувати субсидії і пільги, які повинні трохи полегшити тягар від підвищення тарифів на газ для населення, в Україні почали говорити ще в 2016 році. Однак сам процес запустили лише напередодні виборчих перегонів в країні. Якраз під Новий рік Кабмін прийняв постанову №1176, якою встановлюється порядок переведення і виплат субсидій у грошовій формі. У ній передбачалося, що «живими» грошима субсидії будуть виплачуватися тільки тим, хто звернеться за ними вперше, але після закінчення опалювального сезону і в тому випадку, якщо одержувачу вдасться щось заощадити (Тобто якщо нарахована сума буде менше обов’язкового платежу). Очікувалося, що така форма компенсації буде гарантувати, що гроші за субсидію люди зможуть використовувати тільки за призначенням і розмір боргів за комунальні послуги не виросте.

Остаточний перехід на виплату готівки всіма громадянами повинен був відбутися в жовтні 2019 року. Однак вибори президента України і падіння рейтингу Петра Порошенко після скандалу в «Укроборонпромі» на тлі посилення позицій його основних конкурентів – шоумена і керівника студії «Квартал 95» Володимира Зеленського і лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко дещо прискорив цей процес. 6 лютого 2019 року Кабмін вніс зміни в правила призначення і виплати субсидій. Згідно з новими правилами, громадяни, які оформили субсидію на опалювальний сезон в минулому році, будуть отримувати її «живими» грошима відразу, не чекаючи закінчення опалювального сезону.

Таким чином, в платіжках за лютий, які прийшли в березні, розрахунки будуть здійснюватися вже за новою формою. Аналогічним чином розрахунки будуть здійснюватися в квітні (за березень) і в травні (за квітень) 2019 року. Потім, щоб отримувати субсидію в неопалювальний період, одержувачам потрібно буде прийти в органи соцзахисту і переоформити субсидію. Загальний обсяг таких витрат – 6 млрд. грн щомісяця. В середньому люди отримають по півтори тисячі гривень.

Пізніше на офіційному сайті Мінсоцполітики з’явився проект урядової постанови «Деякі питання надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг в грошовій формі». У ньому уточнюється механізм монетизації для громадян, які мають пільги на комуналку. Йдеться про пенсіонерів, інвалідів, чорнобильців, учасників бойових дій, учителів, лікарів, багатодітні сім’ї та ін. Вони, згідно з чинним законодавством, мають знижку на комунальні послуги в розмірі 25-100% від рахунку. Таких громадян в Україні 3,5 мільйона. Після монетизації субсидій їм обіцяють видавати грошима ще й пільгову частину рахунку. Тобто, якщо середня платіжка за стандартну «двушку» становить приблизно 2,5 тис. грн, то пільговик зможе отримати на руки, як мінімум, 625 грн. А разом з монетизуваною субсидією – до 2 тис. грн. Втім, за фактом отримувати пільги грошима зможуть далеко не всі. Адже при найменшій прострочці платежу монетизувану компенсацію заберуть, а його власника повернуть на стару схему – перерахування коштів по безготівковому рахунку. Якщо одержувача викриють в наданні неправдивих даних, гроші й зовсім доведеться повернути. Проект виставлений на громадське обговорення, яке триватиме до 15 квітня. Постанову можуть прийняти як раз напередодні вступу в силу нового закону про житлово-комунальні послуги, в якому прописано введення абонплати за всі основні послуги (електроенергію, воду і тепло), а також пені за прострочені платежі.

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко 19 березня на селекторній нараді, присвяченій питанню монетизації субсидій, поспішив заспокоїти всіх одержувачів субсидій. За його словами, монетизація прямо прописана у вітчизняному законодавстві – частині 3 статті 11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка передбачає виплату встановлених субсидій і пільг населенню в грошовій формі з 1 січня 2019 року.

«Я хочу заявити про те, що позиція уряду в цьому питанні однозначна – ми маємо чіткий план боротьби з бідністю і не збираємося слухати ніяких пропозицій щодо обмеження або зменшення пенсійних виплат, припинення їх індексації, відмови від монетизації субсидій тощо», – підкреслив Павло Розенко. Більш того, за словами віце-прем’єра, Кабмін має намір спростити життя отримувачам субсидій, змінивши правила їх оформлення. Він планує запропонувати уряду скасувати щорічне переоформлення документів на субсидію з 1 травня, після закінчення опалювального сезону і рекомендувати залишити повторне документальне оформлення субсидій тільки для тих, хто змінив місце проживання або в складі сімей відбулися зміни.

Технологія напередодні виборів чи  економічна необхідність?

Плюси і мінуси монетизації субсидій – думка експертівЗа словами виконавчого директора Міжнародного Фонду Блейзера Олега Устенко , той факт, що тема монетизації субсидій була реалізована саме на піку політичного циклу, більше свідчить про піар-хід, ніж про раніше заплановані економічні дії. «Той формат, в якому зараз відбувається монетизація субсидій – це неправильний і досить ризикований крок. Тому що ми говоримо про найбільш вразливу ​​категорію населення. Інше питання, що це мало не половина українських домогосподарств в Україні. І зараз вони отримують цю субсидію «живими» грошима і навіть не на спеціальні рахунки. Тому існують серйозні ризики, що частина цих грошей буде використана не за призначенням. Наприклад, на покупку продуктів харчування – базова потреба, яка також є незадоволеною в Україні», – сказав «ЕН» експерт. Він переконаний, що ситуація неминуче призведе до заборгованості по оплаті за комунальні послуги по всій країні, що спричинить додаткове навантаження на бюджет країни, а також складнощі у взаєминах з основними кредиторами і, перш за все, з МВФ. «Треба було відкривати спеціальні рахунки в банках, як домовлялися з МВФ. Щоб ці рахунки можна було використовувати тільки на оплату комунальних послуг. Після оплати комунальних послуг, якщо щось залишається, тільки тоді це повинно було йти «живими» грошима. Наприклад, отримавши тисячу гривень і заплативши 900 грн за комунальні послуги, залишок можна було б перевести в «живі» гроші. А не всю суму, як зроблено зараз», – додав він.

Плюси і мінуси монетизації субсидій – думка експертів«Сама по собі монетизація позитивний момент. Але, як завжди, зроблена дуже бездарно, непродумано, похапцем. Якщо уряд розумів і не поспішав монетизувати субсидії в повному обсязі, то президент, використовуючи цю тему в якості передвиборчої технології, «згвалтував» Кабмін, абсолютно неефективно запустивши ці гроші», – сказав «ЕН» екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко . За його словами, оскільки 75% субсидіантів – це пенсіонери, і субсидія для них буде надходити через Пенсійний фонд «живими» грошима, багато хто може просто не розібратися в нарахуваннях. «Вони не розуміють, що це субсидії, що потрібно відразу ж бігти і платити за комуналку. Вони їх витрачають на ліки, їжу, думаючи, що це якась надбавка до пенсії. І в результаті у них вилізуть борги. А потім їх можуть позбавити цієї субсидії», – зазначив Кучеренко. Екс-чиновник також вважає, що на сьогодні існує дві основні проблеми, які не дозволяють повноцінно говорити про енергоефективність. «У багатоквартирних будинках ми не можемо регулювати споживання. Як ми можемо заощадити? Подивіться на космічні рахунки, які теплокомуненерго виставляють! Вони не зацікавлені економити. У нас відсутнє регулювання. І друга глобальна проблема – це умовно зайві метри житла. Люди поки не розуміють, що з ними робити. Вибачте, коли живе одна пенсіонерка, а у неї будинок 300 кв.м і вона споживає 600 куб.м. газу, то тут ніякими субсидіями не зарадиш», – додав він.

Плюси і мінуси монетизації субсидій – думка експертівІснуюча система або, скоріше, спроби монетизації субсидій – це всього лише імітація намірів. Система залишилася колишньою. Коли сьогодні надають людям гроші в руки, а територіальний підрозділ соцзахисту не бачить фактичного споживання газу субсідіанта. У постанові Кабміну №847 написано, що оплата повинна відбуватися за реальним споживанням, але з урахуванням субсидії. Думаю, що в цій деталі і криється «сатана». Тому що, коли надається субсидія, її надають за розрахунковими нормами, а не по реальному споживанню. Якщо ви оплатите по реальному споживанню, воно зазвичай менше, ніж надається розрахункова субсидія. В результаті система соцзахисту буде бачити у вас борг. Якщо він буде «висіти» більше ніж місяць, тоді у вас заберуть цю субсидію», – сказала «ЕН» експерт з енергетичних питань, член громадської організації «Союз учасників лібералізації газового ринку» Марія Яковлєва . Вона дивується для чого потрібно було надавати субсидію готівкою, щоб людина пішла і ту ж саму суму сплатила в банку або на пошті, витративши свій власний час – щоб просто потримати ці гроші в руках?

«Таке собі знущання над людьми. Спокуса: залишити собі ці гроші і купити дитині шматок хліба або все ж піти і заплатити за комуналку. Схоже на те, що це є політичною технологією. У людей створюють уявлення, що держава про них турбується і приносить додому гроші. Але це стовідсоткова імітація», – зазначила експерт. За її словами, якщо держава дійсно хоче допомагати людям, вона повинна знати реальний стан кожного споживача. Для цього, в першу чергу, необхідно встановити лічильники. «Уряд міг би це зробити, запровадивши відповідну програму, тому що інше не передбачено законом. Але він самоусувається від вирішення цього питання. Приймає якісь дивні постанови, де пише, що «рекомендує суб’єкту господарювання НАК «Нафтогаз» встановити лічильники». Хоча уряд не повинен втручатися в операційну діяльність компанії. Чому б Кабміну самостійно не зробити грамотну програму, у нього є ціле Держагентство з енергозбереження та енергоефективності, а не призначити відповідальним за цю програму НАК «Нафтогаз»?! Вони б і закупили ці лічильники і віддали людям на встановлення», – додала вона.

Плюси і мінуси монетизації субсидій – думка експертівФінансовий аналітик, економіст Олексій Кущ також упевнений, що монетизація субсидій в сьогоднішніх умовах – це використання економічних, причому адекватних, моделей в політичних технологіях. «Це стало трендом нашого політичного життя. Береться досить цікавий економічний інструмент, який абсолютно штучно застосовується в нинішніх реаліях. І його мета вже не економічна, а політична – мобілізація частини електорату», – сказав «ЕН» експерт. Він переконаний, що при такому високому рівні субсидіантів в країні, перейти на адресні розрахунки компенсацій населенню практично нереально. «Монетизація добре працює, коли 5-10% домогосподарств отримують субсидіарну підтримку. Тоді вона допомагає найбільш незахищеній групі населення і стимулює досягнення певних економічних цілей, з точки зору енергозбереження та більш ефективного використання грошових ресурсів. В Україні майже 50% населення в тій чи іншій мірі отримує підтримку з боку держави. Для того, щоб ефективно проводити монетизацію субсидій потрібно, перш за все, знизити рівень домогосподарств, які отримують таку допомогу. Але знизити не простим механічним шляхом, а за рахунок застосування правильних економічних моделей», – вважає Кущ.

На його думку, в цьому відношенні необхідно дотримуватися черговості дій. По-перше, пройти етап верифікації. Для цього повинен повноцінно запрацювати реєстр субсидіантів. «Той реєстр, який зараз більше схожий на нинішній реєстр виборців. Він не має мультифункціональних параметрів. Умовно кажучи, при аналізі домогосподарства потрібно отримувати максимум інформації, починаючи від рухомого, нерухомого майна і закінчуючи кількістю поїздок за кордон, доступом до банківських рахунків і т.ін.», – уточнив Кущ. Другий етап – селекція. Тобто, коли є реєстр, можна встановлювати певні фільтри, які будуть «відсіювати» ті домогосподарства, які фіктивно отримують субсидії і насправді можуть платити частково або в повному обсязі за надання комунальних послуг.

«У нас майже мільйон домогосподарств декларують нульові доходи, але очевидно, що такого бути не може. І коли держава чітко визначить список людей, які отримують субсидії, зможе відстежувати в режимі онлайн зміну їх майнового і фінансового стану, тільки тоді можна переходити до завершальної стадії – монетизації», – зазначив експерт. Він переконаний, що всі ці процеси повинні спиратися на абсолютно адекватну і ефективну цінову базу. «А у нас цей фундамент абсолютно гнилий. У нас немає ринку комунальних послуг, Антимонопольний комітет не працює, національний регулятор тарифів також працює дуже погано. Ціна на газ встановлюється адміністративним шляхом. В результаті створюється штучна надбудова у вигляді величезної кількості субсидіантів. Якби у нас була економічно обґрунтована ціна на газ, субсидіантів було б як мінімум в п’ять разів менше, ніж є зараз. Тоді можна було провести їх верифікацію, селекцію і на кінцевому етапі реформи – монетизувати субсидію. А сьогодні півкраїни стежить за іншою половиною, як та отримує субсидії», – резюмував Кущ.

Досвід країн-сусідів

Практика монетизації субсидій за комуналку застосовується і в багатьох країнах Європи, проте вона не має такого масового характеру, оскільки відсоток людей, які звертаються за допомогою держави становить від 5-10%. Так, в Польщі існує окреме субсидування ЖКП – це так звана «Житлова надбавка». Її надають одиноким особам і сім’ям, місячний рівень доходів яких нижче мінімальної зарплати в Польщі (1355 злотих / більше 350 $) та ще й за умови проживання в дуже невеликому за площею будинку. Сума допомоги розраховується спеціальною комп’ютерною програмою і вона в кожному випадку різна. Кошти не надають позивачеві безпосередньо в руки, а переводять від його імені на банківський рахунок для оплати житлово-комунальних послуг. Крім «житлової надбавки» малозабезпечені можуть також розраховувати і на «надбавку на електроенергію».

Розмір та умови житлово-комунальних субсидій в Латвії залежать від місця проживання і відповідних рішень місцевих органів самоврядування. Для субсидування необхідно отримати статус «малозабезпеченого». Порядок субсидування, так би мовити, зворотній: гроші видають вже після того, як проведена оплата за ЖКП за загальними ринковими цінами. Претендувати на допомогу можна в разі, якщо після оплати рахунків за квартиру, газ і електрику на руках у заявника залишається сума менша, ніж ГМД – гарантований мінімальний дохід (рахунки за кабельне телебачення і інтернет не враховуються).

В Естонії система має свої особливості. В країні приватизовано практично все житло. Його обслуговуванням займаються квартирні товариства, об’єднані в союз квартирних товариств. Тому в Естонії ні в уряді, ні в меріях, ні в місцевому самоврядуванні взагалі немає чиновників, які займаються ЖКГ. Субсидування житлових товариств може здійснюватися централізовано в зв’язку з різними програмами. Наприклад, в рамках загальнодержавної програми «Фасади – в порядок». Щодо персонального підходу, то, відповідно до закону про соціальний податок, малозабезпеченим виплачується допомога по бідності, як і в Латвії, прив’язана до комунальних платежів. Це робиться в тому випадку, якщо дохід, після вирахування витрат за комунальні послуги і товари першої необхідності, становить менше 90 євро. Для клопотання про допомогу по бідності потрібно подати заяву в міську управу за місцем проживання. Для пенсіонерів з обмеженими можливостями виплачується також окрема допомога – за трьома градаціями: середня (12,79 євро), важка (26,85 євро) або дуже важка (40,91 євро) хвороба.

Час покаже до чого призведе монетизація субсидій в Україні: до великих заборгованостей по оплаті комунальних послуг або ж повернеться більш продумана модель субсидування, коли гроші будуть спочатку використовуватися на енергоресурси, а заощадження – на власні потреби.










Останні новини в соцмережах


Новини партнерів

bigmir)net TOP 100